28 липня 2026 року у сквері Небесної Сотні в місті Первомайську відбувся мітинг-реквієм з нагоди Дня вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули

28 липня 2026 року у сквері Небесної Сотні в місті Первомайську відбувся мітинг-реквієм з нагоди Дня вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Захід розпочався із загальнонаціональної хвилини мовчання. У глибокій тиші присутні схилили голови, вшановуючи пам'ять усіх, хто віддав своє життя за Україну, хто пройшов крізь жахіття ворожого полону та не повернувся додому. Ця мить стала символом спільного болю, вдячності й незгасної пам'яті про тих, хто назавжди залишиться у строю українських Героїв.

До участі у пам'ятному заході долучилися очільник Первомайської міської територіальної громади Олег Демченко, перший заступник міського голови Дмитро Малішевський, заступники міського голови Володимир Рябченко та Тимур Глушко, депутати міської ради, працівники виконавчих органів, військовослужбовці, представники громадськості, рідні полеглих Захисників і Захисниць та небайдужі мешканці громади.

Звертаючись до присутніх, Олег Демченко наголосив, що цей день є не лише днем скорботи, а й днем великої відповідальності перед тими, хто віддав найдорожче — власне життя. Він підкреслив, що Україна не має права забути жодного свого Героя, жодної людини, яка загинула у ворожому полоні, адже пам'ять про них є частиною історії боротьби українського народу за свободу, незалежність і право жити на рідній землі.

Особливу увагу очільник громади звернув на трагедію в Оленівській колонії, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок цинічного терористичного акту були вбиті українські військовополонені. Він наголосив, що цей злочин назавжди залишиться болючою раною для всієї країни та черговим доказом нелюдської жорстокості російського агресора. Водночас Олег Демченко зазначив, що сьогодні Україна схиляє голови не лише перед пам'яттю тих, хто не повернувся з полону, а й живе надією на повернення кожного, хто досі перебуває у ворожій неволі. За його словами, громада разом з усією країною щодня чекає своїх Захисників і Захисниць, вірить у їхнє визволення та робить усе можливе, аби вони знали: про них пам'ятають, їх люблять і неодмінно чекають вдома.

На завершення мітингу-реквієму учасники поклали квіти до стели у сквері Небесної Сотні та меморіальної дошки «Герої не вмирають». Живі квіти стали символом глибокої вдячності, скорботи й безмежної поваги до тих, хто навіть у найважчі хвилини залишався вірним Україні.

Пам'ять про українських Захисників і Захисниць, добровольців та мирних громадян, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, назавжди залишиться у серцях жителів Первомайської громади. Водночас у цей день громада об'єдналася у спільній молитві та надії за всіх українців, які ще перебувають у російському полоні. Первомайщина вірить, що кожен із них обов'язково повернеться додому живим, обійме своїх рідних і знову побачить вільну українську землю. Збереження історичної правди, підтримка родин Героїв і боротьба за повернення кожного полоненого залишаються нашим спільним обов'язком.