30 серпня 2025 року в Первомайську панувала особлива атмосфера. Місто об’єдналося навколо важливої події — забігу «Шаную Героїв, біжу за Героїв України»

30 серпня 2025 року в Первомайську панувала особлива атмосфера. Місто об’єдналося навколо важливої події — забігу «Шаную Героїв, біжу за Героїв України». З самого ранку біля торгового центру «Магніт» зібралися спортсмени, ветерани, військові, молодь і звичайні мешканці. Кожен із них прийшов не просто пробігти дистанцію — на грудях у кожного була наліпка з іменем загиблого воїна. Це був знак, що бігти вони будуть не лише за себе, а й за тих, хто вже ніколи не повернеться додому.

Очільник громади Олег Демченко привітав учасників, подякував їм за участь і за пам’ять, яка єднає громаду. Поруч із ним були заступник міського голови Володимир Рябченко та керуючий справами виконавчого комітету Тетяна Данильченко. Перед стартом усі схилили голови у хвилині мовчання, а коли над містом пролунав Державний гімн України — серця билися в унісон, відчувалася єдність і сила.

Маршрут пролягав від «Магніту» через центральні вулиці до міського парку. Люди бігли разом — хто швидше, хто повільніше, але з однаковим натхненням і думками про Героїв. У парку на фініші на учасників чекала вода та кілька хвилин відпочинку. Видно було, що кожен долав цю дистанцію з особливим внутрішнім змістом.

Фінальним акордом став збір у сквері Небесної сотні. Там усі разом вшанували пам’ять полеглих захисників — тих, чиї імена вони несли сьогодні на своїх наліпках і в серцях. Олег Демченко ще раз подякував кожному учаснику й підкреслив, наскільки важливо зберігати цю пам’ять. Адже саме вона робить нас сильнішими й не дозволяє забути, якою ціною здобувається свобода.

Забіг перетворився на справжній символ єдності громади, а пам’ять про Героїв — на силу, що надихає рухатися вперед.