Завершився ще один навчальний рік…

30/05/2025

Такий важливий, такий непростий. У цей день шкільні подвір’я наповнились дитячим сміхом і сльозами на очах, гучними оплесками й трепетним мовчанням. Учні, вчителі, батьки — всі зібралися, аби провести випускників у невідоме, хвилююче доросле життя, а молодшим подарувати яскравий старт літніх канікул.

За вже доброю традицією очільник Первомайської громади Олег Демченко спільно зі своїм заступником Володимиром Рябченком відвідали навчальні заклади, щоб особисто звернутись до тих, хто сьогодні завершує важливий етап свого життя.

Так, 30 травня 2025 року вони завітали до ліцею «Лідер» та початкової школи №11 — і разом з усіма пережили ці неповторні, до сліз миті.

На початку усі присутні долучились до проведення загальнонаціональної хвилини мовчання, аби вшанувати пам’ять полеглих захисників України, які віддали своє життя у боротьбі з російськими окупантами.

Після чого, під звуки Державного Гімну України урочисту лінійку з нагоди закінчення навчального року та свята Останнього дзвоника оголосили відкритою. Далі до всіх присутніх звернувся міський голова Олег Демченко у своєму виступі він привітавши усіх з останнім дзвоником: та виказав що «Це свято — з присмаком щастя і прощання. Для когось — це просто останній дзвоник перед канікулами. А для когось — останній дзвоник у житті. Ви — особливе покоління. Ви дорослішаєте в час війни. Ви — сильні, справжні, світлі. Попри тривоги, попри втому — ви йдете вперед. І саме це дає надію нам, дорослим».

Під час урочистостей лунали імена переможців олімпіад, конкурсів, спортивних змагань. Звучали подяки, вручались подарунки. Кожен виступ — це ще одне підтвердження: наша молодь талановита, працьовита, здатна на великі звершення.

І хоча навколо ще триває війна, цього дня небо було спокійним. Завдяки нашим захисникам і захисницям свято пройшло без повітряних тривог. А на сцені — щирі усмішки, хвилювання, сльози радості. Випускники станцювали свій останній шкільний вальс, торкнулись вчителів поглядом, у якому — і подяка, і прощання. А потім... з посмішкою та легкою тугою відпустили у небо символ шкільного життя — свій щоденник.

Та найбільш зворушливим став фінал — батьки, тримаючи над головами вишиті рушники, створили для своїх дітей символічний «коридор життя». Під ним пройшли вже майже дорослі юнаки й дівчата. Із дитинства — в майбутнє. Із маминої долоні — в самостійний шлях. Сльози блищали в очах, але це були сльози щастя, гордості й віри.

Нехай цей шлях буде щасливим. Нехай кожна мрія, народжена у шкільних стінах, здійсниться. Бажаємо вам — випускникам Первомайської громади — миру, сил, перемог і великого людського щастя.

Зі святом вас! І нехай Останній дзвоник 2025 року назавжди залишиться у вашому серці.

Слава Україні!