20 березня 2026 року рідні, друзі, побратими, військовослужбовці та мешканці громади зі сльозами на очах утворили живий коридор, зустрічаючи загиблого Героя — солдата Маслюка Максима Юрійовича

Первомайщина знову стискає серце від болю, вшановуючи своїх полеглих захисників. Наш край добре знає ціну свободи. І кожен Герой, який не повертається додому, залишає не лише невиліковну рану, а й приклад справжньої мужності, вірності та любові до України.

20 березня 2026 року рідні, друзі, побратими, військовослужбовці та мешканці громади зі сльозами на очах утворили живий коридор, зустрічаючи загиблого Героя — солдата Маслюка Максима Юрійовича. Він загинув 04 жовтня 2025 року, виконуючи бойові завдання зі захисту України та нашого мирного життя.

Люди ставали на коліна, схиляли голови, притискали руки до серця, проводжаючи Максима Юрійовича в останню путь. Дорогу, якою рухалася процесія, вкривали квіти та сльози — сльози болю, вдячності й безмежної любові до Захисника, який віддав за кожного з нас найдорожче.

Побратими, земляки та знайомі провели Героя через центральну площу ім. Т. Г. Шевченка «живим коридором» пам’яті, віддаючи всі належні військові почесті. У тиші, що панувала довкола, відчувалася спільна молитва й глибока скорбота.

Міський голова Олег Демченко та Виконавчий комітет Первомайської міської ради висловлюють найщиріші співчуття рідним і близьким полеглого воїна. Ми розділяємо ваш біль. Немає слів, здатних полегшити цю втрату, але є наша вдячність, наша пам’ять і наша повага до світлої душі Героя.

Пам’ять про Максима Юрійовича назавжди житиме серед людей. Його подвиг — це сила, яка підтримує у найважчі моменти, і світло, що веде нас до Перемоги.

Вічна слава і світла пам’ять Герою!