Довгий Роман Сергійович

Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.

Роман народився 22 лютого 1991 року. Виховувався в робітничій родині. З раннього дитинства батьки прищеплювали хлопцю любов до праці, шанобливе ставлення до старшого покоління, відповідальність за свої вчинки. У спогадах вчителів та учнів Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, де навчався Роман, він залишився добросовісною, старанною і працьовитою людиною. Юнак завжди доводив будь-яку справу до кінця. Чуйний, уважний, готовий завжди прийти на допомогу іншим. Однокласники поважали його за скромність, чесність і порядність.

Закінчивши вечірню школу, де хлопець навчався згодом, Роман проживав разом з мамою, меншим братом та вітчимом. Пізніше вирішив пов’язати своє життя зі службою у Збройних Силах України та пішов служити за контрактом. Він служив у 108-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригаді.

23 вересня 2017 року виконуючи свій військовий обов'язок Роман Сергійович Довгий загинув як герой…

В останній путь загиблого проводжали з батьківської домівки. Попрощатися з героєм прийшли чимало первомайців, зокрема, керівництво міста, депутати міської ради, громадські активісти, а також військові побратими загиблого захисника Вітчизни.

Поховано Романа Довгого на міському кладовищі по вулиці Кам'яномостівській.

Світла пам'ять про мужнього сина рідної землі завжди житиме у серцях земляків. Вічна пам'ять Герою!

Герої не вмирають! Бо куля душі не вбива.
Їх імена пам’ятають. Безсмертним є їхнє життя.