Гуцаленко Микола Віталійович

Мамо, пробач за мою стрімку вдачу.
Вибач, рідненька, я вже не прийду.
Мені не болить, я від болю не плачу,
Я зараз душею до Бога іду.

Гуцаленко Микола Віталійович народився 19 грудня 1991 року в місті Первомайську Миколаївської області. Микола навчався у дитячому садочку № 6 «Дзвіночок», потім у загальноосвітній школі № 11.

З дитинства захоплювався веслуванням, тренувався у Первомайській ДЮСШ у тренера О.Федорченка.

У 2005 році вступив до Миколаївського вищого училища фізичної культури (тренер — О.Шевченко). Протягом восьми років входив до складу збірної Миколаївської області. У складі байдарки-двійки разом з А.Сачковським виконав норматив майстра спорту. На чемпіонаті України 2014 року на байдарці-двійці в парі з В.Деревинським посів третє місце з марафону. Майстер спорту України з веслування.

У 2014 році залишив навчання в університеті і вступив до війська. Після проходження служби у лавах Збройних сил України  вирішив своє життя присвятити служінню Батьківщині. Пройшов щаблями військової кар'єри від солдата до командира взводу, молодшого лейтенанта. Брав участь в обороні Донецького аеропорту, боях під Мар'їнкою, на Савур-могилі.

21 лютого 2017 року отримав важке поранення у зоні проведення АТО в районі Авдіївки, внаслідок чого впав у кому. Шпиталізований до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні.

Помер 23 лютого 2017 року. Похований в місті Миколаєві.

Без Миколи лишились дружина й доньки 10 років та спільна дитина 7 місяців.

Український військовик, командир 2-го десантно-штурмового взводу 3-ї роти 1-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, молодший лейтенант М.Гуцаленко за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.12.2015) та орденом Богдана Хмельницького III ступеня (10.04.2017, посмертно).

Герої не вмирають! Бо куля душі не вбива.
Їх імена пам’ятають. Безсмертним є їхнє життя.