Янович Вадим Миколайович

За рідну домівку поклали життя вірні діти,
герої, що завжди залишаться в наших серцях,
за землю, за матір зробили, що мали зробити,
герої не гинуть, герої живуть у піснях.

Янович Вадим Миколайович народився 28 січня 1979 року в місті Первомайську Миколаївської області в робітничій родині.

Закінчив Первомайську середню школу № 11 і Голованівський сільськогосподарський технікум за фахом механіка.

У 1997–1998 роках проходив дійсну строкову службу в Збройних силах України у складі 40-ї окремої десантно-штурмової бригади (м. Миколаїв). Після демобілізації працював на будівельних роботах.

27 березня 2014 року мобілізований на військову службу. Обіймав посаду командира відділення зв'язку взводу управління 2‑ї гаубично-артилерійської батареї 79-ї окремої аеромобільної бригади.

Під час обстрілу снаряд розірвався біля машини, внаслідок чого Вадим отримав осколкове поранення в шию. Загинув 7 серпня 2014 року в прикордонній зоні біля села Дякове Антрацитівського району Луганської області напередодні виходу підрозділів 79-ї бригади з оточення.

Похований 14 серпня в місті Первомайську Миколаївської області.

Солдата В. Яновича за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням 79-ї сесії Первомайської міської ради 6-го скликання від 16.09.2005 року присвоєне звання «Почесний громадянин міста Первомайська».

На честь Вадима Яновича на будівлі Первомайської міської гімназії встановлено пам'ятну меморіальну дошку.

Його ім'ям у 2016 році названо одну з вулиць міста Первомайська.

Герої не вмирають! Бо куля душі не вбива.
Їх імена пам’ятають. Безсмертним є їхнє життя.