17 березня 2025 року став ще одним важким і сумним днем для Первомайської громади

Україна платить надто високу ціну за право жити у свободі. Кожен визволений метр землі – це жертва найкращих синів і дочок нашого народу, які віддали своє життя.

17 березня 2025 року став ще одним важким і сумним днем для Первомайської громади. Війна, яка безжально забирає наших Героїв, знову принесла біль і смуток в наші серця. Під час виконання бойового завдання із захисту рідної землі загинув солдат Ігор Олександрович Волинський. Його життя обірвалося 19 червня 2024 року на фронті, де вирішується доля нашої держави і де кожен день – це боротьба за мирне небо для нас усіх.

В останню путь Ігоря Олександровича проводжали рідні, друзі, побратими, військові та мешканці громади з важким серцем, сльозами і болем. Центральна площа ім. Тараса Шевченка стала місцем, де скорбота перепліталась із гордістю за воїна, який віддав своє життя за наші майбутнє і свободу. Люди вшановували його пам'ять, схиляючи голови, стаючи на коліна і формуючи «живий коридор», щоб віддати останню шану герою, який пожертвував найдорожчим заради України.

Кожна така втрата – це рана, що не загоїться, біль, який не зникне. Але разом з тим, це яскравий приклад справжнього патріотизму, мужності і відданості присязі. Наші захисники продовжують боротьбу і віддають усе заради нас, заради незалежної і вільної України.

Міський голова Олег Демченко та Первомайська міська рада висловлюють глибоке співчуття родині Героя. Ми разом із вами переживаємо цю невимовну втрату. Вічна пам’ять і слава Герою!

Слава Україні!

Героям Слава!