18 жовтня відзначають Європейський день боротьби з торгівлею людьми
18 жовтня відзначають Європейський день боротьби з торгівлею людьми
Європейський день боротьби з торгівлею людьми був започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо торгівлі людьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.
Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками. Для злочинців – це величезні гроші, а для людей – страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я і навіть життя…
Цього року органами поліції та соціального захисту населення у Миколаївській області ідентифіковано та надано необхідну допомогу 9 особам, які постраждали від торгівлі людьми. Війна росії в Україні спричинила масове руйнування, переміщення та спустошення. Історія минулих конфліктів і нові свідчення з України вказують на те, що ця війна також створила і розширила можливості для торгівлі людьми та експлуатації.
В Україні після широкомасштабного вторгнення росії в рази посилилися міграційні процеси. Мільйони людей вимушені були залишати своє житло та переїжджати в інші місця. За даними експертів, до 30 % громадян України за цей час втратили роботу, а отже й засоби для існування. У багатьох розірвалися усталені зв’язки, якими можна було скористатися, якщо потрібна допомога.
Коли люди перебувають у небезпеці та/або намагаються задовольнити основні потреби, у них може бути мало вибору крім як приймати ризиковані рішення - навіть якщо вони самі усвідомлюють ризик. На жаль, ризик не припиняється, коли люди перетинають український кордон.
Сьогодні практично кожна українська родина так чи інакше стикається з втратою близьких людей: рідних, друзів, знайомих. У багатьох з’являється депресія, а часом навіть панічні настрої, що знижує їхній опір до різноманітних потенційних ризиків.
Зважимо ще на один момент: розділення родин. Чимало жінок із дітьми через війну опинилися без підтримки чоловіків та батьків і змушені перебирати на себе всю відповідальність за сім’ю – за її утримання та перспективи облаштування. Погодьтеся, не всі до цього готові.
Можна перераховувати й інші моменти. Але навіть згадані засвідчують, що вразливість українців та українок до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми зросла. Злочинців, які користувалися подібними ситуаціями, завжди вистачало, але тепер простір для їхньої діяльності суттєво розширився.
Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють. Торгівля людьми може відбуватись у різних формах: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, рабство і ситуації подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.
Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим. Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином. Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років.
По всьому світу коло торгівлі людьми розривається. Крок за кроком ми спільно продовжуємо долати рабство.
