З настанням осені невідповідальні громадяни у приватному секторі й сільській місцевості починають спалювати опале листя та сухі рослинні залишки. На превеликий жаль, мало хто з них усвідомлює про шкоду, яку вони приносять своїй сім’ї, сусідам, перехожим й, в першу чергу, самому собі.

          При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 30 кг чадного газу. Крім того до складу диму від спаленого листя чи трави входять: пил, оксид азоту, важкі метали ( такі як кадмій, свинець, тощо), канцерогенні сполуки бенз(а)піренів. Також з димом  у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

                На присадибних ділянках рослини нерідко кроплять пестицидами, які також вивільняються у повітря при спалюванні листя чи трави. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери над містом. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною дерті в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і викликаючи респіраторні захворювання оксиди сірки. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

          Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

1. У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згоранні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загорання житлових будинків.
8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП.
9. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

          Що ж робити з опалим листям?

          1. Компостування - найбільш комфортним і безпечним способом утилізації органічних решток на присадибній ділянці.

          За своєю суттю компостування фактично є природним процесом розкладання листя, трави та інших частин рослин за допомогою кисню і грунтових бактерій. У результаті правильного компостування господарі і господині отримують компост — багате гумусом добриво, яке збагачує грунт поживними речовинами та корисними мікроорганізмами без збудників хвороб та насіння бур’янів.

          2. Сухим листям можна вкривати такі багаторічні рослини як троянди, гортензії або хризантеми. Такий «плед з листя» допоможе квітам пережити зиму, а до весни стане доречним добривом. Цибулини квітів також вимагають утеплення для того, щоб вже ранньою весною прикрасити сад яскравими бутонами

          3. Сформувати теплі грядки - ранній урожай вимагає спеціального утеплення, вберігає грунт від суворих морозів. Опале листя слід помістити в заздалегідь підготовлену траншею, після чого необхідно накрити його шаром подрібненої трави і полити водою. На початку весни осів шар листя слід посипати землею і вкрити грядки тепличної плівкою. Коли грунт прогріється першими променями ще зимового сонця, в теплі грядки можна вже висаджувати розсаду.

Шановні громадяни!

Первомайське управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області закликає, не спалюйте опале листя, суху траву та дрібне сміття!

Не завдавайте шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу