Склалися сприятливі умови для різкого збільшення чисельності особин у популяціях комах - шкідників, серед яких одними з основних і небезпечних є - сарана Саранові - рослиноїдні комахи, багато хто з них наносять серйозні пошкодження сільськогосподарським рослинам і в стадії личинок, і дорослими.

Розрізняють стадних і не стадних саранових. Стадні - дорослі комахи роблять переліт на великі відстані. Не стадні саранові можуть переміщатися лише на незначні відстані.

Переміщення їх зазвичай пов'язані з пошуками їжі та відповідних місць для відкладання криївок.

До типових стадним сарановим відносяться азіатська і марокканська сарана, до не стадних - хрестова, сибірська та інші кобилки.

Для стадних саранових характерна періодичність масових розмножень і яскраво виражена фазова мінливість - роки максимуму, коли сарана розвивається в стадній формі, змінюються роками мінімуму, коли вона буває представлена окремою формою.

Річний цикл розвитку у шкідливих саранових однаковий - одна генерація. Зимують вони в ґрунті в стадії яєць, укладених в кубушки.

Навесні у строки, неоднакові для різних видів саранових, з яєць народжуються личинки. Період відродження виду залежить від рельєфу місцевості, вологості, прогріву ґрунту окремих ділянок.

Розвиток личинок у різних видів сарани триває від 25...ЗО до 35...45 днів. По мірі росту личинок збільшується заселена ними площа.

В першій-другій половині травня відбувається відродження Азіатської, або перелітної сарани, часто відродження затягується.

При розрідженому стані вона веде себе як одиночне саранове, при підвищенні щільності одиночна форма переходить в стадний. Мароккська сарана відроджується дуже дружно і рано - зазвичай на початку квітня. Пошкоджують зернові, технічні та овочеві рослини.

Одним з найпоширенішим шкідником являється італійська сарана, або італійський прус, азіатська перелітна сарана, мароккська сарана та кобилка блакито-крила

Відродження личинок починається пізно, у другій половині травня, і зазвичай дуже розтягується. Зимує італійський прус (як і інші саранові) на стадії яйцекладок в поверхневому (3-5см) шарі ґрунту. Личинки відроджуються в травні і розвиваються 30-50 днів. Дорослі комахи з’являються в липні а масово, в серпні.

Шкодять личинки та дорослі комахи. Вони обгризають листки с початку з країв, а при масовому розмноженні рослини з’їдаються повністю. Більше пошкоджуються дводольні види рослин: соняшник, буряки, картопля, овочі, баштанні, бобові, щириця, лобода, осоти та інші. Злакові пошкоджуються після знищення дводольних. Об’їдаються також листя кущів та дерев.

Доросла сарана при знищенні рослин та за високої температури перелітає колоніями на значну відстань (до декількох десятків кілометрів).

Заходи боротьби.

Кількість рекомендацій та методичних наукових розробок з питань захисту сільськогосподарських культур від саранових в Україні дуже обмежена.

Стримують розмноження саранових сира прохолодна погода, під час якої виникають епізоотії. Сарану охоче поїдають граки, шпаки, чайки та інші птахи, а також їжаки, змії, лисиці. Яйцекладки знищують личинки жуків наривників, мух-дзюрчалок, їздці - яйцеїди. На личинках та дорослій сарані паразитують мухи родини тахін.

Восени проводиться обстеження місць найбільш вірогідного відкладання яєць (кубушок) з метою визначення площі, на яких доцільно провести спеціальні заходи боротьби. В місцях найбільшої щільності яйцекладок проводять глибоку я зяблеву оранку ґрунту, обробка ґрунту в паровому полі і до посіву, міжрядні обробки ґрунту в період вегетації рослин на глибину 10...15 см.

При проведенні винищувальних робіт важливо вміти розрізняти вік личинок. Для кожного з них характерні свої розміри тіла, забарвлення, кількість члеників, вусиків, розвиненість і розташування зачатків крил.

Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок 1-2 віку (Економічний поріг шкодочинності - італійський прус 2-5 екз./м2, нестадні види 10-15 екз./м2), але до появи окрилених комах.

Нагадуємо, обробки проводять вранці та ввечері, що при проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Проблема захисту сільськогосподарських культур від саранових і надалі залишається актуальною, особливо нині, за істотних змін у сфері нашого сільського господарства.

Ось такий цей шкідник, тому обов'язково потрібно робити обстеження на сільськогосподарських угіддях та неорних землях для раннього виявлення саранових, щоб вчасно уникнути її розповсюдження.