Первомайське Бюро правової допомоги

Бюро правової допомоги є мережею точок активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад та соціально вразливих суспільних груп.

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає такі види правових послуг, як надання правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з Законом України « Про безоплатну правову допомогу»  та іншими законами України мають такі категорії осіб:

  1. особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
  2. діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
  3. внутрішньо переміщені особи;
  4. громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
  5. особи, до яких застосовано адміністративне затримання та (або) адміністративний;
  6. особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
  7. особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
  8. особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
  9. особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
  10. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
  11. особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
  12. особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  13. особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  14. особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією.

ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ?

Отримати правову допомогу можна звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги.

Первомайське Бюро правової допомоги

Миколаївська обл.  м. Первомайськ вул.  Грушевського, 1
Тел.: (05161)7-54-55; (05161) 7-54-54

Графік прийому громадян: понеділок - четвер з 8.00-17.00, п´ятниця з 8.00-16.00, вихідний день субота - неділя

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України).


28.10.2019р.

Право на пільговий проїзд у громадському транспортіучасників бойових дій, а також осіб, прирівняних до них

Майже щороку збільшується ціна на проїзд у громадському транспорті. Проте це не єдина причина виникнення конфліктів між водіями і пасажирами. Однією з основних причин постійних конфліктів між пасажирами-пільговиками і водіями є різні думки стосовно використання права на безкоштовний проїзд.

Хто має право на пільговий проїзд у громадському транспорті?

№ з/п

Категорія

Документ, що дає право на безкоштовний проїзд

Вид транспорту

Підстава

1

Учасники бойових дій, а також особи, прирівняні до них (в тому числі й учасники АТО)

 

посвідчення учасника бойових дій*

усі види міського пасажирського транспорту, автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньообласних та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
 

(пункт 7 частини першої статті 12)

 

2

Особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи

 

посвідчення встановленого зразка*

пункт 7 частини першої статті 13)

3

Особа, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи

 

посвідчення встановленого зразка*

4

Військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби

посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника бойових дій або посвідчення члена сім’ї загиблого*

усі види міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобуси приміських маршрутів

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (частина четверта статті 14

Механізм відшкодування перевізникам збитків від перевезення населення пільгових категорій

Статтею 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що пільгові перевезення пасажирів, забезпечуютьавтомобільні перевізники, що здійснюють перевезення на автобусних маршрутах загального користування. Такому перевізнику забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян не передбачені, відтак виплати за пільговий проїзд фінансуються за рахунок місцевих бюджетів.

Що ж робити, якщо ви маєте право на безкоштовний проїзд, а водій змушує вас платити за проїзд чи виганяє з  автобуса?

Якщо перевізник безпідставно відмовився від пільгового перевезення, то така відмова тягне за собою відповідальність, а саме статтею 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі безпідставної відмови у безкоштовному проїзді необхідно: дізнатися найменування перевізника, його контактні дані; прізвище, ім’я та по батькові водія; записати номер транспортного засобу; час, маршрут, а також придбати квиток, зберегти його, а у разі звернення до суду необхідна наявність свідків).

Також за захистом Вашого порушеного права на пільговий проїзд в міському або приміському транспорті можна звернутись до поліції та до територіального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Отримати консультацію з правових питань можна у Вознесенському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 56000, м. Вознесенськ, вул. Київська, 26а, тел. (05134) 3-25-14

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсіWikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги    м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.


18.10.2019р.

Оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні 14 років

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України підрозділами Державної міграційної служби України (далі – ДМС) після досягнення 14-річного віку.

Для громадян, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше – адміністративна послуга безоплатна.

Як отримати послугу:

  • зібрати необхідні документи;
  • звернутися до територіального підрозділу ДМС України за зареєстрованим місцем проживання, або до відповідного центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)), центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ»;

У разі, коли особа не має місця проживання, за адресою якої вона може бути зареєстрована, та з певних причин не може або не бажає отримувати статус бездомної особи, або знята з реєстрації місця проживання, слід звернутися до територіального підрозділу ДМС України, центру надання адміністративних послуг, центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за останнім зареєстрованим місцем проживання або за фактичним місцем проживання.

Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, подає документи через уповноважену особу до територіального підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи або закладу.

Бездомна особа подає документи до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за місцем майбутньої реєстрації її місця проживання.

Тільки до територіального підрозділу ДМС:

  • оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку (без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями);
  • оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка має рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
  • повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;
  • оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;
  • відбування особою покарання в установах виконання покарань або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

Якщо Ви маєте довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) - до територіального підрозділу ДМС, а також центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), центрів обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за місцем фактичного проживання, яке зазначене у довідці;

Якщо на момент подання документів Ви втратили довідку ВПО, у заяві про втрату паспорта обов'язково зазначаєте обставини втрати документа та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районний, районний у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, яким видано згадану довідку, з метою подальшої перевірки цієї інформації працівником територіального підрозділу ДМС.

Якщо Ви не отримували довідку ВПО та маєте зареєстроване місце проживання на території Донецької або Луганської області де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, документи, необхідні для оформлення паспорта необхідно подавати до будь-якого територіального підрозділу ГУДМС України в Донецькій області та відповідно УДМС України в Луганській області, який здійснює свої повноваження.

Якщо Ви проживає на тимчасово окупованій території України АР Крим або м. Севастополь документи, необхідні для оформлення паспорта Ви можете подавати до будь-якого територіального підрозділу ДМС, а також центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), центрів обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за місцем звернення.

  • отримати паспорт у місці, де подавалася заява.

Подача заяви

Заява-анкета заповнюється працівником ДМС, адміністратором ЦНАП або працівником центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ».

Необхідні документи

  • свідоцтво про народження;
  • оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
  • посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
  • довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
  • документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
  • про місце проживання — довідку органу реєстрації встановленого зразка;
  • про народження дітей — свідоцтва про народження дітей;
  • про шлюб і розірвання шлюбу — свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
  • про зміну імені — свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
  • довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (за наявності)

Видані компетентними органами іноземної держави документи засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України та документа, що підтверджує сплату платежу) повертаються особі або її законному представнику/уповноваженій особі після оформлення заяви-анкети.

Транслітерація

Внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою постановою КМУ від 27.01.2010 №55.

За необхідності написання прізвища або/та ім'я латинськими літерами відповідно до написання у раніше виданих на ім'я особи документах, під час оформлення заяви-анкети подається письмова заява та документ, що підтверджує зазначений факт, а саме:

  • паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний паспорт, проїзний документ дитини (діючі або строк дії яких закінчився);
  • документ, що підтверджує факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку;
  • раніше видані паспорта на ім'я дитини/батьків (або одного з них)/одного з подружжя, у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/один з подружжя є іноземцями.

Термін розгляду заяви

Паспорт, який оформлюється вперше, видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

У випадках оформлення паспорта вперше особам, які досягли 18-річного віку, у зв'язку із проведенням процедури встановлення особи строк оформлення паспорта продовжується до двох місяців (пункт 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України).

Результат отримання послуги

Видача паспорта громадянина України у формі картки

Строк дії документа, що є результатом отримання послуги:

  • особам віком від 14 до 18 років паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 4 роки;
  • особам, яким виповнилося 18 років, паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 10 років.

Підстави для відмови у наданні послуги:

  • Відсутність громадянства України.
  • Стосовно видачі паспорта звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку, або представник особи, який не має документа, що підтверджує його повноваження як законного представника;
  • Особа вже отримала паспорт (для осіб, яким до 16.06.2017 виповнилося 16 років - паспорт зразка 1994 року)
  • Особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення та видачі паспорта;
  • Дані, отримані з Реєстру, не підтверджують інформації, наданої особою або її законним представником;
  • Особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Строк звернення до територіального підрозділу ДМС України

Не пізніше ніж через місяць після досягнення 14 років звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання .

Відповідальність за порушення міграційного законодавства України

Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( Стаття 197 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги
м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.
(05161) 7-54-55, 7-54-54.


24.09.2019р.

Податкова знижка на навчання

Якщо одним із пунктів Ваших видатків є витрати на навчання, то згідно статті 166 Податкового кодексу України, Ви можете повернути собі частину грошей у вигляді податкової знижки.

Держава зобов’язується відшкодувати витрачені кошти на оплату навчання в дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Оформити податкову знижку може сам студент (якщо він має офіційний заробіток з якого сплачує податки) або його член сім’ї першого ступеня спорідненості (мати, батько, дружина/чоловік).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

  • мати громадянство України та ІПН (ідентифікаційний код);
  • не бути приватним підприємцем;
  • розмір річної заробітної плати повинен бути вище суми податкової знижки (враховується заробітна плата із вирахуваннями ЄСВ, обов’язкових страхових Накопичувального фонду та до недержавного пенсійного фонду);
  • оформити знижку необхідно до кінця податкового року, наступного за звітним. Наприклад, у 2019 році податкова знижка буде враховувати витрати понесені на навчання в 2018 році, а в 2020 році за 2019 рік.

Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.

Розмір податкової знижки складе 18 % від вартості навчання. Під час розрахунку відшкодування враховуються фактичні витрати понесені в звітному році (до 2018 року повертались кошти лише за ті семестри, що входили до поточного року, наприклад, 4 місяці навчання у 2018 році вносились до декларації на 2018 рік, тоді інші відображалися б у декларації на 2019 рік).

Сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір загального оподаткованого доходу платника податку.

Розглянемо на прикладі, як розраховується податкова знижка на навчання.

Ваша заробітна плата за рік становила 66 тис. грн. З неї було стягнено ПДФО в розмірі 18 % (66 000*0,18 = 11 880 грн.). Вартість року навчання склала 32 тис. грн.

Далі проводяться наступні розрахунки:

66 000 – 32 000 = 34 000 грн.

34 000 * 0,18 = 6 120 грн.


03.09.2019

"Муніципальна няня" та компенсація за послугу

З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «муніципальна няня». З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років.

Муніципальна няня - будь-яка фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (п.2. постанови № 68).

Хто має право на отримання послуги "муніципальної няні"

Право на отримання компенсації послуги "муніципальна няня" мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України.

Компенсацію послуг няні не можуть отримувати сім’ї, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу та прийомні батьки, якщо вони вже отримують грошову допомогу від держави (п.5. постанови № 68).
Компенсація за послуги няні не скасовує декретні виплати, відпустку для догляду за дитиною та інші гарантії.

Важливо! Компенсація послуги "муніципальна няня" не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства (абзац третій пункту 22 постанови № 68).

Розмір компенсації

Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується заявнику у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня.

Куди звернутися

Призначення та виплата компенсації послуги "муніципальна няня" здійснюються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади (далі - орган соцзахисту).

Послуга "муніципальна няня"

Порядок отримання послуги

Укласти договір з муніципальною нянею Договір укладається в письмовій формі та повинен містити назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.

Звернутися до органу соцзахисту протягом місяця після підписання договору з нянею за місцем проживання та надати наступні документи:

· заяву про надання компенсації послуги "муніципальна няня" (зразок заяви надається в органі соцзахисту);

· заяву про перерахування коштів для компенсації послуги "муніципальна няня" із зазначенням рахунка в установі банку (зразок заяви надається в органі соцзахисту);

· договір, укладений з нянею (копія та оригінал);

· документи, які підтверджують оплату послуг няні (чеки, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка тощо);

· свідоцтво про народження дитини (копія та оригінал);

· паспорт (оригінал та копія з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації);

· ідентифікаційний код (копія та оригінал);

· рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

Строк розгляду заяви

Рішення про призначення/відмову у призначенні компенсації послуги "Муніципальна няня" приймається органом соцзахисту протягом 10 робочих днів, про що упродовж 3 робочих днів після його ухвалення повідомляєть заявнику.

Підстави для відмови у призначенні компенсації:

  • у разі подання пакета документів не в повному обсязі;
  • відсутності інформації про муніципальну няню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Порядок виплати компенсації

Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується заявнику щомісяця шляхом перерахування коштів органом соцзахисту на рахунок в установі банку, зазначений у заяві, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому до зазначеного органу соцзахситу надійшли документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (пункт 16 постанови № 68).

Обов'язки отримувача компенсації послуги:

  • щомісяця до 5 числа подавати в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб органу соцзахисту документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня";
  • протягом 1 робочого дня інформувати про розірвання договору або про інші обставини, що можуть вплинути на надання муніципальною нянею послуги "муніципальна няня".

Припинення виплати компенсації

Підстави для припинення виплати компенсації послуги "муніципальна няня":

· неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (після подання відповідних документів виплата компенсації послуги "муніципальна няня" поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуги "муніципальна няня");

· отримувачем послуги було приховано або навмисно подано недостовірні відомості про здійснення догляду за дитиною до 3 років, які вплинули на призначення компенсації послуги "муніципальна няня", внаслідок чого були надміру виплачені кошти (з місяця, в якому виявлено порушення);

· у разі переїзду отримувача послуги до іншої адміністративно-територіальної одиниці і виникнення обставин, що унеможливлюють виплату компенсації послуги "муніципальна няня" (розірвання договору, смерть отримувача послуг, дитини, припинення діяльності фізичної особи - підприємця, юридичної особи, яка надає послугу "муніципальна няня") (з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися зміни);

· за заявою отримувача послуги "муніципальна няня" (з місяця, наступного за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою).

Порядок оскарження

Рішення органу соцзахисту про відмову у призначенні компенсації послуги "муніципальна няня" або про її припинення може бути оскаржене в судовому порядку.

За додатковою інформацією звертайтеся до Первомайського бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою:Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. №12, 14. Тел.: (05161) 7-54-54, 7-54-55.


07.08.2019

Доброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник, вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх? 

Людмила Бевз

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності? 

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?

Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:

  • за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
  • скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань;
  • передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
  • зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?

Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона  обов’язково   має   враховуватись   при  призначенні  покарання незалежно від того,  чи досяг підсудний  на  час  розгляду  справи  повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від  відбування кримінального покарання?

Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття  та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:

  • застереження;
  • обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
  • передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
  • покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
  • направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати,  у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?

Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:

  • вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1  року 6 місяців;
  • злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;
  •  тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;
  • особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;
  • особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?

До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:

  • у зв’язку з дійовим каяттям;
  • у зв’язку примирення винного з потерпілим;
  • у зв’язку з передачею винного на поруки;
  • у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються  спеціалізовані установи та психологи, які  мають досвід ресоціалізації дітей.

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.  

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

24.07.2019 року

Проставлення апостилю: як, де і для чого роз’яснює Міністр юстиції Павло Петренко

Доброго дня! Я – українка, але тривалий час мешкаю за кордоном. Щоб оформити дозвіл на проживання у цій країні, мені необхідно легалізувати деякі документи. Знайомі порадили звернутися до Мін’юсту. Розкажіть, будь ласка, як поставити апостиль на документах?

Марина Соломатіна

У 2002 році Україна приєдналася до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Станом на 2018 рік вже 118 країн приєдналися до Гаазької Конвенції, з переліком яких можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ: https://mfa.gov.ua/ua.

Що таке апостиль?

«Apostille» – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.

Хто може проставляти апостиль?

В Україні повноваженнями проставлення апостилю наділені:

  • Міністерство юстиції України - на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
  • Міністерство освіти і науки України - на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
  • Міністерство закордонних справ України на всіх інших видах документів.

Хто може звернутися за проставленням апостилю?

Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.

Звернутися з проставленням апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України можна двома шляхами:

  • особисто з заявою до територіальних органів Мін'юсту;
  • надіслати поштою до Мін’юсту або його територіальних органів (виключно з-за кордону та для проставлення апостилю на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану).

Які документи підлягають апостилізації?

Апостиль може бути проставлений на офіційних документах, які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:

  • на документах, які виходять від органів судової влади України;
  • на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
  • на адміністративних документах;
  • на документах про освіту та вчені звання;
  • на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
  • на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Однак, ці Правила не поширюються:

  • на документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
  • на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Які документи необхідно подати?

Для проставляння апостилю подається:

  • оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
  • документ про оплату послуги з проставлення апостиля (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).

На яких документах апостиль не проставляється?

Апостиль не проставляється на:

  • оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;
  • оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

Скільки це коштує?

Вартість послуг з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України становить:

  • для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);
  • для юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).

Який строк розгляду заяви?

Проставлення апостиля або відмова в його проставленні здійснюються Мін'юстом у строк до 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

Куди звертатися для проставлення апостиля?

Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостиля надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Окремо зазначу - проставлення апостиля значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції. Проте, якщо країна – не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів застосовується процедура консульської легалізації.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.


Право на безоплатну правову допомогу – роз’яснює Міністр юстиції Павло Петренко

Доброго дня, пане Міністре! Так трапилося в моєму житті, що потребую звернутися до адвоката за консультацією. Я сирота, працюю, але отримую мінімальну зарплату і платити за послуги адвоката не в змозі. Знайомі розповіли мені про те, що можна отримати державну безкоштовну правову допомогу. Розкажіть, будь ласка, що це і чи маю я право на таку допомогу?

Катерина Прибережна

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість для певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу»

Що таке безоплатна правова допомога?

Це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом. Безоплатна правова допомога може бути первинною або вторинною.

У чому різниця між первинною та вторинною правовою допомогою?

Безоплатна первинна правова допомога (далі - БППД) полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

БППД включає такі види правових послуг:

надання правової інформації;

надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (далі - БВПД) полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг:

захист від обвинувачення;

здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

складання документів процесуального характеру.

Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?

Отримати безоплатну правову допомогу можуть громадяни України та іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці, чи особи, які потребують додаткового захисту, які перебувають під юрисдикцією України.

Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?

Право на БВПД мають такі категорії осіб:

особи, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів (4014 грн) для непрацездатних осіб;

діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;

особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Чи може бути відмовлено у наданні безоплатної вторинної правової допомоги?

Так, існують підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

особа не належить до жодної з категорій осіб, які можуть претендувати на надання БВПД;

надання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів, з метою віднесення до однієї із категорій осіб, які мають право на БВПД;

вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;

особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

Як отримати допомогу?

Отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги. Контакти центрів та бюро ви можете знайти за адресою www.legalaid.gov.ua

Додатково для надання правових консультацій для вас цілодобово функціонує контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Окремо зазначу, що система надання безоплатної правової допомоги - це один з найуспішніших проектів Уряду Володимира Гройсмана.

Зараз в Україні працює 428 бюро правової допомоги, 23 регіональних та 84 місцевих центрів, загалом 535 точок доступу до правових послуг. Фактично, відділення мережі представлені по всій країні: від великого міста до найменшої ОТГ.

Ми постійно працюємо над розширенням доступу до послуг. Починаючи з листопада минулого року, особи з вадами слуху отримали можливість звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації і роз’яснення з правових питань.

Більше того, використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу.

Система безоплатної правової допомоги розвивається і на сьогодні є однією з найуспішніших систем безоплатної правової допомоги в Європі.


24.05.2019 року

Порядок зарахування у перший клас

Незабаром завершується вступна кампанія до початкової школи, якщо ви не вибрали своїм дітям навчальний заклад, роз’яснення Первомайського бюро правової допомоги щодо порядку зарахування у перший клас стануть у нагоді.

Право здобувати початкову освіту у школі, найближчій до місця проживання

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Відповідно дочастини 7 статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту»,право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи. Це право гарантується, але не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти.Якщо батьки бажають віддати свою дитину в початкову школу, яка не закріплена за місцем проживання – вони можуть зробити це. Необхідно подати заяву на зарахування в обрану школу на вільні місця. Зарахування на вільні місця відбуватиметься за результатами жеребкування, основні положення якого передбачені главою 2 розділу ІІ Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти.Але в будь-якому разі за ними залишається право на місце у школі за місцем проживання, за умови подання до 31 травня відповідної заяви про зарахування до цієї школи.

Документи, необхідні для зарахування до початкової школи

+ Заява про зарахування, яку потрібно подати до школи до 31 травня

+ Копія свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являється оригінал) та оригінал або копія медичної довідки за формою № 086-1/о

+ Оригінал або копія документу, що підтверджують пільги (за наявністю пільг).

Яким документом має бути підтверджене місце проживання дитини чи одного з її батьків?

Наразі Порядок не містить конкретного переліку документів, які підтверджують місце проживання дитини чи одного з її батьків.

Ми рекомендуємо батькам дітей і директорам шкіл орієнтуватися на наступний перелік документів, що можуть підтверджувати місце проживання дитини (одного з її батьків) та що можуть бути пред’явлені під час подання заяви про зарахування:

1) паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини;

2) довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), що видається відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207;

3) витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків);

4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

5) документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо);

6) рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

7) документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

8) довідка про проходження служби у військовій частині (додаток 10 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207);

9) акт обстеження умов проживання (додаток 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866);

10) акт обстеження матеріально-побутових умов (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2004 року за № 703/9302);

11) будь-який інший документ, що ПІДТВЕРДЖУЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ дитини чи одного з її батьків.

Звертаємо увагу на те, що цей перелік не є вичерпним, Міністерство продовжує вести консультації щодо цього питання і найближчим часом будуть надані додаткові роз’яснення.

Хто має право на одночасне зарахування з дітьми, які проживають на закріпленій за закладом освіти території?

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 1 розділу ІІ Порядку до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи дітьми працівників цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (у разі його наявності).

Порядок не визначає пріоритетність у зарахуванні дітей цих чотирьох категорій, але говорить, що мають бути зараховані УСІ такі діти.

Чи можуть Вам відмовити у зарахуванні дитини до школи, на території обслуговування якої вона проживає?

Ні. «Відмовити» не мають права, адже дитина проживає на території обслуговування закладу освіти. Разом з тим, можуть бути виключні випадки, коли після проведення усіх передбачених Порядком заходів з метою зарахування усіх дітей, потужність закладу не дозволяє зарахувати всіх.

У такому випадку відповідний орган управління освітою «невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їхніми батьками закладів освіти».

Якщо батькам неправомірно відмовили в зарахуванні дитини, вони мають впродовж двох днів письмово оскаржити рішення школи в районному управлінні освіти.

Якщо Ви хочете віддати дитину в іншу (не закріплену за територією проживання) школу?

Батьки (один із батьків) мають право подати (але обов’язково до 31 травня) необхідні документи (їх копії) до будь-якого закладу освіти для зарахування на вільні місця. Кількість шкіл, в які можна подати документи, необмежена.

Такі вільні місця можуть з’явитися в закладі освіти після 01 червня, коли будуть зараховані діти, місце проживання яких було підтверджене відповідним документом. Згідно з Порядком кожен заклад освіти зобов’язаний оприлюднити кількість таких вільних місця впродовж двох робочих днів з моменту їх з’явлення.

На вільні місця діти зараховуються за результатами жеребкування. Його мають провести в один із днів (за вибором закладу) в період з 5 до 10 червня. Воно має бути обов’язково прозорим та публічним. Сам процес відбору – випадковий.

Нормативна база

Конституція України

Закон України «Про загальну середню освіту»

Закон України “Про освіту”

Закон України “Про загальну середню освіту”

Наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти” №367 від 16.04.2018

https://mon.gov.ua/ua


22.05.2019 р.

Порядок надання відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Тривалість оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів на підставі медичного висновку : 1) до пологів - 70 календарних днів; 2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей).

У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд. До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році. Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 Закону Про відпустки, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу.


07.05.2019 р.

Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2019 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні


03.05.2019 р.

Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Порядок та строк оскарження рішення про звільнення

  • Працівник може звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
  • Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством.
  • У разі пропуску з поважних причин місячного строку, встановленого для подання позовної заяви про поновлення на роботі, суд може поновити цей строк.
  • Вартість: позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу

  • Одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відшкодування моральної шкоди

  • Незаконно звільнений працівник у судовому порядку може вимагати відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виконання рішення про поновлення на роботі

  • Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується невідкладно. Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника (на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним), а не з дати винесення судом відповідного рішення.
  • Рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника. Наказ про поновлення працівника на роботі повинен містити такі пункти: про скасування наказу про звільнення; про поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення; про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
  • Запис у трудовій книжці.Після видання власником або уповноваженим ним органом наказу про поновлення на роботі вносяться зміни до трудової книжки працівника, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі.
  • При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Виплата працівникові середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі

  • У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за позовом такого працівника суд виносить рішення про виплату йому середнього заробітку за час затримки. Середньомісячна заробітна плата, зокрема у випадку вимушеного прогулу, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Спрощена схема поновлення на роботі при незаконному звільненні

  • позовна заява про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулуз вимогою про відшкодування моральної шкоди за наявності підставподається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивачау місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжкибез сплати судового збору при розгляді справи в усіх судових інстанціях.
  • виконання судового рішення про поновлення на робот:
  • негайне поновлення на роботі з дати звільнення шляхом видання роботодавцем відповідного акта (наказу, розпорядження)
  • у разі затримки виконання рішення працівнику за його позовом виплачується середній заробіток за час затримки
  • при невиконанні рішення державним виконавцем накладається на роботодавця штраф та встановлюється новий строк для виконання рішення при повторному невиконанні штраф подвоюється та органи досудового розслідування повідомляються про вчинення кримінального правопорушення
  • у разі ліквідації підприємства (установи, організації) суд зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (правонаступника) виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та визнає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України якщо процедура ліквідації не завершена, працівник поновлюється на роботі у встановленому порядку

Відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення на роботі

  • У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
  • У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Особливі випадки: ліквідація підприємства, установи, організації

  • У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках – правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визначає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. Якщо ж на день прийняття судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника процедуру ліквідації підприємства, установи, організації розпочато, але ще не завершено, на вказане підприємство, установу, організацію покладається обов’язок поновлення на роботі такого працівника та здійснення на його користь визначених законодавством виплат.

Нормативна база:

  • Конституція України
  • Кодекс законів про працю України
  • Закон України «Про виконавче провадження»
  • Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100
  • Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110
  • постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.


17.04.2019 p.

Зрубав дерево – отримав покарання

Щороку з настанням весни значна частина населення переймається питанням відпочинку на природі та розведення вогнища для приготування їжі чи обігріву. Оптимальним шляхом вирішення даного питання є придбання спеціальних дров чи вугілля, але громадяни приймають і інші рішення. Частина населення купує дрова законним шляхом, а є категорія громадян, яка обирає свій шлях забезпечення дровами. Вони вчиняють злочин, йдучи до лісу і самовільно спилюючи дерева. Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу регламентується ст. 246 Кримінального кодексу України, а саме - незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб — карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Даний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Адміністративна відповідальність регламентується ст. 65 КУпАП, а саме: незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тож, плануючи своє дозвілля, дізнайтесь про правила відпочинку на природі. Адже довкілля має бути безпечним.

Джерело: Довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid» https://wiki.legalaid.gov.ua.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.


10.04.2019 р.

Що потрібно знати, щоб проголосувати у другому турі розповідає Міністр юстиції Павло Петренко

Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.

Анастасія Подорожня

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.

Як змінити місце голосування під час повторного голосування?

Для того щоб повторно проголосувати на чергових виборах президента України не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.

Через органи ведення Державного реєстру виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

  1. Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.
  2. Внести або змінити інформацію щодо себе у списку виборців.

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

  • Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
  • Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);

документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Що потрібно зробити у день повторного голосування на виборах 21 квітня?

1. Взяти один із документів:

Документи, які можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням під час проведення голосування?

  • видача виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
  • демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
  • наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
  • винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
  • фото -, відео зйомка заповнених виборчих бюлетенів;
  • голосування більш ніж один раз;
  • отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії, офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

  • Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/
  • Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua
  • Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.


01.04.2019 р.

 


05.03.2019 р.

Рекомендації до чергового етапу електронного декларування.
Декларування громадянами доходів, отриманих в минулому році

Громадяни, які у 2018 році отримували спадщину чи подарунок, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб; доходи від неподаткових агентів, зокрема, від надання в оренду житла, іноземний дохід, чи отримували дохід від надання послуг з ремонту житла, від організації і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності та інші повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2019 року.

Крім того, громадяни, які минулого року отримували заробітну плату і понесли певні витрати (їх перелік визначений Податковим Кодексом), можуть скористатися правом на податкову знижку.

До таких витрат, зокрема, включаються частина процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, благодійні внески неприбутковим організаціям, кошти, перераховані на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Для отримання податкової знижки податкова декларація подається упродовж усього року (до 31 грудня 2019 року). На наступні роки податкова знижка не переноситься.

За яких умов громадяни зобов’язані подати декларацію у разі отримання спадщини

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,

- особи, які мають право подати декларацію.

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб,

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції від 06.06.2017 N 556) до 1 травня 2018 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164; п. 174.2, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу.


ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ ВІДДІЛ
філії Державної установи «Центр пробації» у Миколаївській області

Начальник відділу: Лазарєв Володимир Валерійович, підполковник внутрішньої служби

Контактні дані: поштова адреса: вул. Гагаріна, 3, м. Первомайськ, 55200
тел.: 066-48-85-261
електронна скринька: mk16_probation@ukr.net

Графік роботи:
понеділок – четвер: 08:00 – 17:00
п’ятниця: 08:00 – 15:45
обідня перерва: 12:00 – 12:45
вихідний: субота, неділя

Завдання і функції уповноважених органів з питань з питань пробації визначені Законом України «Про пробацію», Кримінальним, Кримінальним процесуальним, Кримінально-виконавчим кодексами України та іншими законами України.

ПРОБАЦІЯ - ЦЕ ...

  • забезпечення безпеки суспільства (громади) шляхом запобігання вчиненню правопорушень;
  • надання суду інформації, що характеризує обвинувачену особу для прийняття справедливого рішення (складення досудової доповіді);
  • організація виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;
  • пробаційний нагляд: контроль за особою, яка вчинила правопорушення, а також допомога, спрямована на підтримку такої особи в суспільстві (консультації, мотивування до змін, сприяння у вирішенні проблемних питань);
  • допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі, в адаптації до життя в суспільстві.

ДО КОГО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПРОБАЦІЯ?

  • особа, щодо якої складається досудова доповідь;
  • особа, засуджена до покарання, що не пов’язане з позбавленням волі, як от: заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські та виправні роботи;
  • особа, якій покарання у виді позбавлення волі замінено на покарання у виді громадських або виправних робіт;
  • особа, звільнена з випробувальним терміном від відбування покарання у виді позбавлення (обмеження) волі;
  • звільнена від відбування покарання вагітна жінка та жінка, яка має дитину віком до трьох років;
  • особа, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі.

ПЕРЕВАГИ ПРОБАЦІЇ:

ДЛЯ ОСОБИ, яка вчинила правопорушення:

  • можливість змінитись без перебування у місцях позбавлення волі (ізоляції від суспільства), підтримка на шляху до змін;
  • збереження сімейних стосунків та зв’язків у громаді;
  • збереження роботи та житла;
  • позитивний соціальний ефект: особа не втрачає соціальні зв’язки та шанс створити сім’ю.

ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА (ГРОМАДИ):

  • убезпечення громади від вчинення повторних злочинів;
  • справедливе здійснення правосуддя: баланс між карою за вчинене правопорушення, відшкодуванням завданої шкоди та інтересами членів суспільства.

ДЛЯ ДЕРЖАВИ:

  • зниження злочинності;
  • зниження кількості ув’язнених в місцях позбавлення волі осіб;
  • позитивний економічний ефект: утримання правопорушника у місцях позбавлення волі набагато дорожче для держави, ніж перебування на пробації; а також залишаючись у суспільстві особа не втрачає роботу та сплачує внески у держбюджет;
  • дотримання міжнародних стандартів.

ВИДИ ПРОБАЦІЇ:

  • Досудова пробація – забезпечення суду інформацією, що характеризує особу, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальності (складення досудової доповіді).
  • Наглядова пробація - здійснення наглядових та соціально-виховних заходів: надання психологічної, консультативної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи відносно особи, до якої застосовується пробація.
  • Пенітенціарна пробація – це допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі у трудовому та побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, влаштування до закладів охорони здоров"я та сприяння в адаптації до життя у суспільстві.

Додатково:Запрошуємо до співпраці небайдужих громадян в якості волонтерів пробації.

WWW.PROBATION.GOV.UA


12.02.2019

Що треба знати, щоб не втратити право голосу в день виборів?

Перед початком голосування необхідно перевірити, чи включені ви у список виборців.

Це можна зробити двома простими способами:

1. Завітати до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем своєї реєстрації. У м. Первомайську це Відділ ведення ДРВ апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради, вул. Грушевського, 1, каб.216 щоденно з 8 до 17 год. з перервою на обід з 12:00 до 13:00год м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200,. телефони для довідок: (05161) 4-36-44, 7-53-19.

2. За допомогою он-лайн сервісу «Кабінет виборця», за електронною адресою: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN

Обидва способи є простими і допоможуть заздалегідь потурбуватись про свій голос.

Якщо в день плебісциту ви не зможете перебувати за офіційним місцем проживання, до органу ведення Державного реєстру виборців необхідно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати.

При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або у вигляді картки) або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток. Така заява подається винятково особисто, і не може бути передоручено чи направлено листом.

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. До таких документів можна віднести довідку з місця роботи, довідку з місця навчання, документ, який підтверджує право власності або оренди на житло, яке знаходиться за місцем, де виборець хоче проголосувати, проїзні документи, путівка в санаторій та інше.

Виборці, зареєстроване місце проживання яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.

У випадку звернення до органу ведення Реєстру виборця, в якого немає зареєстрованого місця проживання, йому пропонується визначити свою виборчу адресу за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в день виборів Президента України на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Якщо виборець, який проживає в Україні, та перебуватиме в день виборів за її межами,  може звернутися з заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою або до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, з проханням тимчасово змінити місце його голосування на виборах Президента України на іншу закордонну виборчу дільницю (дільницю для голосування), приймається органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заяву  про тимчасову зміну місця голосування необхідно подати не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто до 25 березня 2019 року включно.

Тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці одноразово виключно на день голосування – 31 березня 2019 року.

У разі призначення повторного голосування,  виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за п’ять днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

Виборець, який за станом здоров'я не може прибути в день голосування на виборчу дільницю може до 12 години 30 жовтня 2010 року письмово повідомити до Державного реєстру виборців про бажання голосувати за межами приміщення для голосування, і в день виборів до нього завітає виборча дільниця.

В уточненому виборчому списку в день голосування виправлення неточностей та технічних описок здійснюється головою, заступником голови та секретарем ДВК у тому випадку, коли є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування.

В той же час, варто пам'ятати, що у день голосування зміни та уточнення до уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду.

З метою забезпечення своєчасного звернення суду, по всій Україні в день виборів функціонуватимуть центри правової допомоги і бюро правової допомоги.

Первомайське бюро правової допомоги
Вознесенського місцевого центру з надання БВПД
Вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14
Тел.: (05161) 7-54-54, 7-54-55.

ПРАВА ЛЮДИНИ З НАГОДИ ПРОГОЛОШЕННЯ Загальної декларації прав людини

МОНЕТИЗАЦІЯ СУБСИДІЙ

Кабінет міністрів України 27 грудня 2018 року ухвалив Постанову №1176 «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі». Правила призначення допомоги у сплаті комунальних платежів залишаються незмінними. Змінюється лише алгоритм її виплати.

Монетизація житлової субсидії та пільги на комунальні послуги — це отримання субсидіантом (пільговиком) «живих грошей» на спеціальний окремий банківський рахунок. Обов’язковою умовою монетизацій є відкриття рахунку в державній фінансовій установі, а саме АТ «Ощадбанк». Таким чином надання пільг і субсидій на ЖКП відбувається у грошовій формі, за принципом «заощадив — значить заробив». Державна програма монетизації субсидій на оплату житлово-комунальних послуг запроваджується в три етапи, починаючи з 1 січня 2019 року.

Вже з 1 січня 2019 року участь у монетизації пільг і субсидій братимуть ті сім’ї, які звернуться за допомогою вперше. Субсидія від держави надходитиме на їх персональний обліковий запис в Ощадбанку. Банк розраховуватиметься за субсидіанта з надавачами комунальних послуг та одразу інформуватиме SMS-повідомленням громадян про те, скільки їм залишилося доплатити за комунальні послуги.

З 1 травня 2019 року монетизація торкнеться тих, хто отримує субсидію чи пільгу вже багато років, в тому числі користується допомогою в літній період.

А з 1 жовтня 2019 року запрацює повномасштабна монетизація, коли кожен, хто є одержувачем житлової субсидії, отримуватиме за результатами опалювального сезону готівкою все, що було заощаджено.

Процедура монетизації

Постановою КМУ про монетизацію субсидій та пільг на ЖКП передбачено наступний порядок отримання виплат:

  • одержувач подає заяву в управління соціального захисту населення і дає дозвіл на обробку банком своїх персональних даних
  • відбувається електронний обмін інформацією між органом соцзахисту, фінустановою установою і підприємством, яке надає ком. послуги
  • на отримувача субсидії (пільги) відкривається спец. рахунок у банку, куди будуть надходити гроші в рамках монетизації
  • коли кошти будуть зараховані на банківський рахунок — здійснюється списання грошей, необхідних для надання субсидії

Споживач комунальних послуг, який використав менше соціальної норми споживання, встановленої субсидією чи пільгою, отримує зекономлені кошти на власний рахунок.

Важливо! Повернення грошей за монетизацією відбувається лише за умови повної відсутності заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг. Крім того, отримати «на руки» невикористані гроші можливо лише після подачі споживачем заяви про отримання «живих коштів» по програмі монетизації субсидій і пільг.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.

e-mail: pervomaisk@legalaid.mk.ua

Права і свободи громадян в умовах воєнного стану

Воєнний стан

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

Військовим командуванням, якому згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану» надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:

Генеральний штаб Збройних Сил України, Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, управління оперативних командувань, командування з’єднань та військових частин Збройних Сил України;органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Перелік прав і свобод людини і громадянина, який протягом дії воєнного стану буде обмежено

В указі президента міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, який протягом дії воєнного стану буде обмежено, йдеться про такі статті Основного закону:

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Воєнний стан введений не на всій території України, а у: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях, а також у внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

Які можуть бути обмеження

Військове командування отримує право порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо "вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності та територіальній цілісності, життю громадян. Закон передбачає цілий список прав, обмежувати які забороняється.

Йдеться, зокрема, про заборону тортур і принизливого поводження або покарання. Громадяни зберігають право на справедливий суд і правову допомогу. Їх не можна змушувати свідчити проти себе та своїх рідних і близьких.

Крім того, на час дії воєнного стану військове командування отримує повноваження щодо контролю підприємств зв’язку, видавництв, телерадіоорганізацій та навіть театрів.

Воно може використовувати радіостанції, телецентри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і цивільного населення.

Комендантська година

Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.

Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.

Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування. Введення воєнного стану не передбачає негайної мобілізації; але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги.

До резерву першої черги потрапляють військові, яких призвали до Збройних сил з першої по шосту черги мобілізації і брали участь в АТО, а також ті, хто пройшов строкову службу з 2014 року. Такі військові мають спеціальну відмітку у воєнному білеті.Всі ті, хто проходив строкову службу до 2014 року або службу за контрактом входять до оперативного резерву другої черги. Про їхню мобілізацію не йдеться.

Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі. Людей, а також підприємства та матеріальні цінності можуть евакуйовувати.

Як працюватиме Верховна Рада України

Якщо у цілій державі або в окремих її місцевостях вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі. Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент не можна. Не можуть бути припинені повноваження омбудсмана, міністерств, органів місцевого самоврядування, судів та прокуратур.

Протягом воєнного стану не можна змінювати Конституцію України і Криму, проводити вибори президента та парламенту України, а також органів місцевого самоврядування. Так само забороняється проводити всеукраїнський і місцевий референдуми.

Суспільні роботи

На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. При цьому тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до українського трудового законодавства. Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.

Процедура скасування воєнного стану

Воєнний стан скасовується указом президента у разі "усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності".

З такою пропозицією до президента може звернутися або Рада національної безпеки або парламент. Указ про скасування воєнного стану негайно оголошується через засоби масової інформації.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.

e-mail: pervomaisk@legalaid.mk.ua

Первомайське бюро правової допомоги Вознесенського МЦ з надання безоплатної правової допомоги інформує:

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї. Законом встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству. До таких спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

  1. терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);
  2. обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);
  3. взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);
  4. направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).

Особливості деяких із основних спеціальних заходів, на які слід більше звернути увагу.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

  1. зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
  2. заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
  3. заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке помешкання одному з них на праві власності, чи дане помешкання є орендованим, або право на квартиру/будинок належить родичам, знайомим тощо.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.

Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу.

Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців. Таке продовження має місце лише один раз.

Судом визначається один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього наступних обов’язків:

  1. заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
  2. усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
  3. обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
  4. заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
  5. заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
  6. заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, законодавство запроваджує нові заходи, які можуть бути застосовані до кривдника у разі здійснення ним домашнього насильства, або погрози його здійснення. Такі заходи мають захищати осіб, які постраждали від домашнього насилля та попереджувати таке насилля.

Первомайське бюро правової допомоги
Вознесенського місцевого центру з надання БВПД
м. Первомайськ
вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14
Тел.: (05161) 7-54-54, 7-54-55.

Використання водойм в Україні в цілях любительської риболовлі

Консультація Міністра юстиції України

Чи може колишнє подружжя розділити майно самостійно і що робити, якщо спільну мову не знайшли? – консультує Міністр юстиції Павло Петренко

Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть будь ласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.

Микола Троць

Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?

Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.

Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.

За загальним правилом, частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними. Однак, це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.

Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?

Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.

Однак, у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.

Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

Якщо виділ на користь дітей майна неможливий, вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Де можна отримати більш детальну інформацію?

Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.

Крім цього, ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

Консультація Міністра юстиції України

Мін'юст виступив з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб – роз’яснює Міністр юстиції України Павло Петренко

У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?

Роман Марчук

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

  • Оформлення права спадщини.
  • Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
  • Видача свідоцтв про народження і смерть.
  • Засвідчення вірності копій документів.
  • Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати їх якість

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:

  • Із вищою юридичною освітою.
  • Необхідним досвідом роботи від 3 років.
  • З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

Відповідальність за спалювання листя

Зміна сезону з літа на осінь завжди супроводжується кольоровим розмаїттям. Листя дерев змінює свій колір, а потім і зовсім опадає на землю, устеляючи її шурхотливим килимом. Але куди подіти опале листя, суху рослинність та гілля? Більшість продовжує вирішувати питання традиційним методом – спалюванням, не знаючи, які наслідки це може понести за собою.

По-перше, спалюючи рослинність, її залишки або тверді побутові відходи, ви погіршуєте стан атмосферного повітря. Під час горіння вивільняються небезпечні канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини та негативно впливають на загальний стан здоров’я.

По-друге, спалювання рослинних залишків є прямим порушенням законодавства, а саме:

  • ст.50 Конституції України,
  • ст.ст.9, 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища",
  • ст.16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря",
  • п.п. 3.6.14., 3.7.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, п.п. 3.6., 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, Закону України "Про благоустрій в населених пунктах",
  • порушення «Правил благоустрою, санітарного утримання території, забезпечення чистоти і порядку в м. Вознесенську», затверджених рішенням міської ради від 02.06.2008 р. № 35

Дії, що є порушенням зазначених норм законодавства тягнуть відповідальність відповідно до ст. 77-1,ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення і в свою чергу, тягнуть за собою накладання штрафів на громадян від 340 до 1360 грн, а на посадових осіб та громадян-суб’єктів господарської діяльності від 850 грн. до 1700 грн.

Про виявлення фактів порушення можна повідомити зателефонувавши на 102 або до Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради за номером 4-52-86.

Що ж робити з рослинними залишками?

Найбільш популярним безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю є компостування. Компост з харчових відходів та дворового сміття на задньому дворі може значно зменшити необхідність утилізації таких відходів та зменшити кількість сміття, що викидається на сміттєзвалище. Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не потрапляє пряме сонячне проміння.

Також вивозом тарованого відповідним чином сміття (гілля – зв’язане, листя складене в пакети чи мішки та залишене біля контейнерного майданчика) у місті Вознесенську займається КП «Санітарна очистка міста» згідно графіку.

Вознесенський місцевий центр з надання БВПД

!!!Увага!‼

Оголошується відкритий конкурс на участь у одноденному тренінгу, направленому на розвиток знань та навичок у сфері земельних відносин, для юристів системи безоплатної правової допомоги та інших практикуючих юристів, для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників, реєстраторів, а також для адвокатів, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги у Миколаївській області. Тренінги відбудуться в рамках співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового Банку (проект "Прозоре управління земельними ресурсами в Україні").

Тренінг для юристів системи БПД та інших практикуючих юристів проходитиме 1 листопада 2018 року у м. Миколаєві та 15 листопада 2018 року у м. Вознесенську.

Тренінг для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників та реєстраторів проходитиме 2 листопада 2018 року у м. Миколаєві та 16 листопада 2018 року у м. Вознесенську.

Дату проведення тренінгу для адвокатів буде запропоновано після вирішення питання щодо акредитації регіональних тренінгів для адвокатів як заходів з підвищення кваліфікації в Національній асоціації адвокатів України.

Для участі в конкурсі необхідно заповнити заявку для участі в тренінгу:
1. тренінг для юристів системи БПД та інших практикуючих юристів (1 листопада, м. Миколаїв)
https://goo.gl/forms/2Z6V5pE51GTHpOpF3

2. тренінг для юристів системи БПД та інших практикуючих юристів (15 листопада, м. Вознесенськ)
https://goo.gl/forms/WyC7jFTpB4ubTZqD3

3. тренінг для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників, реєстраторів (2 листопада, м. Миколаїв)
https://goo.gl/forms/VdiXgeY213OCWJmg2

4. тренінг для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників, реєстраторів (16 листопада, м. Вознесенськ)
https://goo.gl/forms/CwN0pq4rv1C4JHs73

5. тренінг для адвокатів, які співпрацюють з системою БПД (м. Миколаїв)
https://goo.gl/forms/3XeUHsu9WvkcjoaG2

6. тренінг для адвокатів, які співпрацюють з системою БПД (м. Вознесенськ)
https://goo.gl/forms/zlx554NO0PNhGMXN2

‼️Останній строк подачі заявок - 28 жовтня 2018 року до 18:00 години (заявки, які будуть подані після зазначеного терміну, не розглядатимуться).

Участь у тренінгу є безкоштовною. Організатори покриватимуть транспортні витрати та витрати, пов'язані із харчуванням на час проведення тренінгу. За результатами навчання учасники отримують сертифікат.

Консультація Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича

Чоловік мені не платив більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він матиме заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.

Тамара Сокурова

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно, їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

Консультація Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича

Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?

Віктор Дубенко

Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1 місяця?

Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Куди звертитися за більш детальними консультаціями?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ: ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ

Правила поведінки при затриманні поліцією

Пільги для учасників бойових дій

Відеоролики ЯМП:

https://drive.google.com/file/d/10zkk2SqfxLBhCj7RT4zprxjftmkMkvJ9/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/16-CrdYA-vC09WwUHOIh7ZrFUGP3hZLYW/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1kvpLdQLMEcACaX7fPAt2-r1jH3_gFrXj/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1VSR0dVpfDaTJTvWn9x17oahbWQfOxDWG/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1EpminrXWfqJuQ6v-70hPrxAXVZt4ebse/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1qYhQyJQ21YwaEUQEICAfIAOuXLXHoEHR/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1-KOTVc8FEM-CGrR2g0C-RurGhigZlxGH/view?usp=sharing