Первомайське Бюро правової допомоги

Бюро правової допомоги є мережею точок активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад та соціально вразливих суспільних груп.

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає такі види правових послуг, як надання правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з Законом України « Про безоплатну правову допомогу»  та іншими законами України мають такі категорії осіб:

  1. особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
  2. діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
  3. внутрішньо переміщені особи;
  4. громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
  5. особи, до яких застосовано адміністративне затримання та (або) адміністративний;
  6. особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
  7. особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
  8. особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
  9. особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
  10. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
  11. особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
  12. особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  13. особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  14. особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією.

 

Відновне правосуддя на Миколаївщині: особливості застосування та результати

17 укладених угод про застосування програми відновлення, 10 з яких вже виконано, відтак підлітків звільнено від кримінального покарання. Про такі результати пілотного проекту з відновного правосуддя для неповнолітніх на Миколаївщині повідомила директорка Регіонального центру з надання БВПД у Миколаївській області Наталія Гнатуша під час онлайн-пресконференції, що транслювалася на YouTube-каналі центру.

Як відзначила керівниця Регіонального центру, з початку пілотування участь в проєкті було запропоновано у 91 випадку, втім згоду на таку участь надали лише у 24. «Певною мірою це пов’язано із необізнаністю в суспільстві щодо механізмів та принципів відновного правосуддя. Відтак, серед ключових завдань наразі маємо максимально поширити інформацію про особливості та переваги цього виду правосуддя. В рамках такого підходу задовольняються як особистісні, так і суспільні інтереси. Зокрема, це інтереси потерпілої сторони, оскільки усувається завдана шкода, інтереси правопорушника, який отримує можливість розпочати життя без клейма злочинця. І, безумовно, інтереси громади і суспільства в цілому, адже конфлікт вирішується мирно і відновлюється стан соціальних зв’язків, які існували до правопорушення», – відзначила Н. Гнатуша.

Під час трансляції розглянули сутність процесу відновного правосуддя та детально зупинилися на реалізації пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину». А саме умовах застосування та етапах реалізації програми. Зауважимо, що програма застосовується за чотирьох умов. Перша – наявність потерпілої сторони (фізичної або юридичної особи). Друга – якщо неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин. Третя – визнання неповнолітнім факту вчинення злочину. Четверта – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.

Окремо говорили про роль адвоката-медіатора та психолога у програмі відновлення. На медіатора покладено відповідальне завдання – допомогти сторонам досягти порозуміння, налагодити та проводити переговори з метою досягнення примирення. Не менш важливою в реалізації проєкту є роль психолога. Ґрунтовна робота з психологом та проходження програми ресоціалізації дає можливість сформувати у підлітка вміння постановки життєвих цілей та пошуку шляхів їх досягнення у законний спосіб, а також усвідомлювати ситуації соціального тиску та вміти їм протистояти.

На останок було презентовано деякі з успішних кейсів впровадження програми відновлення неповнолітніх на Миколаївщині.

«Один з найбільш яскравих прикладів є історія підлітка з незаможної багатодітної родини. Хлопець хотів підзаробити та згодився на пропозиції розвантажити вагони, очікуючи отримати винагороду за свою роботу. Але не все сталося, як гадалося. Виявилося, що недосвідченістю підлітка скористалися злочинці і хлопця звинуватили у вчиненні злочину за статтею 185 Кримінального Кодексу України – крадіжка. Майбутнє підлітка очікувало не радужне, замість зароблених коштів – позбавлення волі та «клеймо» злочинця. Участь в програмі надала хлопцю другий шанс, можливість обрати правильний напрямок у житті, яке лише починається. Зараз він вже отримав професію та влаштувався на справжню роботу і ми впевнені, що його очікує щасливе майбутнє, в якому не буде місця правопорушенням», – зазначила директорка Регіонального центру.

Запис трансляції доступний за посиланням https://bit.ly/3m5TA1p

Довідково: Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину». впроваджується Міністерством юстиції України, Офісом Генерального прокурора на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Платформа прав людини». Миколаївщина стала однією з шести областей, де минулого року розпочали пілотування проєкту. Він довів свою ефективність, і тепер його поширено на всю Україну.

Отримати правову допомогу можна:

- зателефонувати (05161)7-54-55, (05161)7-54-54; 0 800 213 103 - дзвінки безкоштовні.

- написати на e-mail: pervomaisk@legalaid.mk.ua

- надіслати листа: вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14 м. Первомайськ, 55200, Україна

- звернутись через мережу Facebook https://www.facebook.com/vmcbvpd/

 

 

Розміщено 09.11.2020 р.
 

 

ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ?

Отримати правову допомогу можна звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги.

Первомайське Бюро правової допомоги

Миколаївська обл.  м. Первомайськ вул.  Грушевського, 1
Тел.: (05161)7-54-55; (05161) 7-54-54

Графік прийому громадян: понеділок - четвер з 8.00-17.00, п´ятниця з 8.00-16.00, вихідний день субота - неділя

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України).


30.10.2020

Загальний порядок виїзду за кордон

Стаття 33 Конституції України зазначає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Виїзд дитини за кордон здійснюється наступним чином:

Якщо дитини досягла 16 років, то вона має право на вільний самостійний виїзд за межі України (абзац другий частини третьої статті 313 Цивільного кодексу України). Тобто без офіційного дозволу та без супроводу батьків та осіб, що їх заміняють.

Якщо дитина не досягла шістнадцяти років, то вона має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом (абзац третій частини третьої статті 313 Цивільного кодексу України).

Виїзд дитини за кордон без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків

Покинути Україну без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон можна в таких випадках:

Якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;

Якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

Якщо в батька/матері наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, а у випадку наявності заборгованості щодо сплати аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет 1 типу, гострі або хронічні захворювання нирок 4 ступеня, або яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - за 3 місяці.

Згода батька на вивезення дітей за кордон не потрібна при пред’явленні таких документів:

  • свідоцтва про смерть другого з батьків;
  • рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
  • рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
  • рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
  • довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, видана державним або приватним виконавцем
  • довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України] (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);
  • свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого апостилем, а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України.

Тимчасовий виїзд дитини за кордон на строк до одного місяця без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків

Дитина, яка не досягла 16 річного віку, може виїхати за кордон з різною метою ( на лікування, відпочинок, участі у спортивних змаганнях та олімпіадах тощо), у тому числі у складі організованої групи дітей при наявності документів :

На строк до одного місяця - під час пред’явлення рішення суду або органу опіки та піклування ради об’єднаної територіальної громади або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб ( підпункту 3 пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57).

На строк до одного місяця та більше дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на захворювання, передбачені частиною п’ятою статті 157 Сімейного кодексу України, під час пред’явлення таких документів або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав:

довідки, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, про наявність заборгованості із сплати аліментів (у разі коли сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці);

документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленою Міністерством охорони здоров'я України (у разі коли сума заборгованості по аліментах становить понад три місяці, але не більше чотирьох місяців).

Якщо особа є добросовісним платником аліментів і не знаходиться у Єдиному реєстрі боржників, вона теж має право тимчасово виїхати з дитиною за кордон Для цього цій особі необхідно звернутися з письмовою заявою до того з батьків, який проживає з дитиною. Дозвіл має бути наданий впродовж 10 днів (підтвердження отримання такої заяви відповідна квитанція пошти або служби доставки, або відмітка на 2 екзкмплярі заяви). В іншому випадку за спрощеним порядком у наказному провадженні таке рішення виносить суд.

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14,
тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер
системи безоплатної правової допомоги –
0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.


15.10.2020

Щорічно, 14 жовтня, Україна відзначає одне зі своїх головних державних свят — День захисника України. Тому Первомайське бюро правової допомоги вважає за необхідне проінформувати громадян щодо прав захисників України.

Право на безоплатну правову допомогу

Первинна правова допомога:

- отримання правової інформації, консультації і роз’яснень з правових питань;

- складання заяв, скарг та інших документів ( крім документів процесуального характеру);

- допомога в забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги та медіації.

Вторинна правова допомога:

- захист

- представництво інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

- складання документів процесуального характеру.

Право на безоплатне отримання земельної ділянки

Учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для:

- Особистого селянського господарства - до 2 га.

- Ведення садівництва - до 0,12 га.

- Будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

        у селах - до 0, 25 га

        селищах - до 0,15 га

        містах - до 0,1 га.

- Індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га.

- Будівництва гаражів - до 0,01 га.

Скористатися правом на відведення земельної ділянки можна один раз за кожним видом діяльності.

Право на безоплатне медичне забезпечення

- Допомога у військових госпіталях;

- обслуговування у військових госпіталях членів сім’ї (якщо військовослужбовець прослужив в ЗСУ більше 20 років);

- обстеження та лікування у військово-медичних закладах для себе та членів сім’ї ( для військовослужбовців звільнених з військової служби внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби);

- першочергове зубопротезування;

- путівки до санаторіїв для продовження лікування на основі висновку ВЛК;

- пільгові путівки в санаторії Міністерства оборони та інших військових формувань 1 раз на рік для себе та членів сім’ї ( якщо сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу становить менше трьох прожиткових мінімумів).

Право на безкоштовний проїзд

- Усіма видами міського пасажирського транспорту;

- Автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості;

- Автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

Учасники бойових дій додатково мають право на безкоштовний проїзд міжміським залізничним, водним, повітряним або автомобільним транспортом туди і назад 1 раз на 2 роки або туди і назад 1 раз/рік з 50% знижкою.

Особи з інвалідністю внаслідок війни додатково мають право на безкоштовний проїзд міжміським залізничним, водним, повітряним або автомобільним транспортом:

- І і ІІ групи -туди і назад 1 раз/ рік;

- ІІІ групи - туди і назад 1 раз/2роки або туди і назад 1 раз/ рік з 50% знижкою.

Пільги на оплату послуг ЖКГ

Знижки на оплату:

- користування житлом;

- користування комунальними послугами;

- вартості палива.

Розмір знижки:

- Особам з інвалідністю внаслідок війни – 100%;

- Учасникам бойових дій та особам прирівняним до них – 75%;

- Учасникам війни – 50%.

Щорічна разова грошова допомога

- особам з інвалідністю внаслідок війни:

I групи – 4 120 гривень;

II групи – 3 640 гривень;

ІII групи – 3 160 гривень;

- учасникам бойових дій – 1 390 гривень;

- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 4 120 гривень;

- членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 900 гривень.

* Станом на 2020 рік


17.09.2020

Як батьку реалізувати права на декретну відпустку?

Стаття 179 Кодексу законів про працю України дозволяє брати відпустку по догляду за дитиною також дідусю, бабусі або іншим родичам, що фактично доглядають за дитиною або ж опікунові чи одному з прийомних батьків.

Декретна відпустка є двох видів: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустка по догляду за дитиною до 3-х років.

Скористатися відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами може тільки вагітна жінка, яка народжувала.

Декретна відпустка по догляду за дитиною до 3-х років може бути двох видів:

  • оплачувана відпустка по догляду за дитиною до 3 років;
  • без оплати до досягнення дитиною 6 років (тільки за медичними показниками).

Щоб оформити відпустку по догляду за дитиною, чоловік повинен надати за місцем своєї роботи наступні документи:

  • заяву з проханням про декретну відпустку;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку про те, що мама дитини не пішла в декретну відпустку за своїм місцем роботи і не претендує на допомогу, або вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки і виплати по догляду за дитиною їй припинено.

До досягнення дитиною трьох років декретну відпустку особи можуть брати по черзі. Наприклад, перші півтора року за дитиною, дітьми доглядає мама, наступні півтора року - батько.

На період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (на підставі медичного висновку – до шести років) за працівником зберігається місце роботи (посада) на підставі ст. 2 Закону «Про відпустки».

Відповідно, після закінчення відпустки працівник має право й надалі працювати на тому ж місці роботи, на тій самій посаді. Також особі, яка перебуває по догляду за дитиною нараховується пенсійний стаж та до трьох років виплачується допомога при народженні дитини. Роботодавець не має права відмовити батьку дитини скористатись його законним правом.

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14,

тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер

системи безоплатної правової допомоги –

0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.


31.08.2020

Про мобільний додаток БПД


12.08.2020

Відео онлайн сервіси


10.08.2020

Податкова знижка на навчання

Відповідно до статті 166 Податкового кодексу України Ви можете повернути собі частину витрат за навчання у вигляді податкової знижки,.

Відшкодовуються витрати на оплату навчання у дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Оформити податкову знижку може сам студент (якщо він має офіційний заробіток з якого сплачує податки) або член його сім’ї першого ступеня спорідненості (мати, батько, дружина/чоловік).

Вимоги для отримання знижки

Громадянство України та наявність ІПН (ідентифікаційного коду).

Не бути приватним підприємцем.

Відшкодуванню підлягають лише послуги вітчизняних вищих навчальних закладів. Не відшкодовуються додаткові курси чи навчання на військовій кафедрі.

Обмеження права на нарахування податкової знижки

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового Кодексу;

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Розмір знижки

Розмір податкової знижки – 18 % від вартості навчання. Враховуються фактичні витрати понесені у минулому році.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Перелік документів

Подаються до Державної фіскальної служби за місцем вашої реєстрації:

Паспорт.

ІПН (ідентифікаційний код).

Декларацію про майновий стан і доходи.

Довідку про заробітну плату (за формою № 3).

Копію договору з навчальним закладом.

Копії квитанцій (чеків, платіжних доручень) за навчання.

Документи, що підтверджують ступінь споріднення (якщо за навчання сплачують батьки, то потрібно надати свідоцтво про народження дитини, якщо на податкову знижку претендує чоловік або дружина – свідоцтво про шлюб).

Заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування.

Оформити податкову знижку можливо до 31 грудня року наступного за звітним. У 2020 році подаємо документи за 2019 рік.

Згідно статті 179 Податкового кодексу України у разі ухвалення вам компенсації за навчання, кошти будуть переведенні на ваш банківський рахунок протягом 60 днів після надходження пакету документів.

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14, тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги –

0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.


06.07.2020

РЕАЛЬНА ІСТОРІЯ


30.06.2020

БЕЗПЕКА НА ВОДІ


16.06.2020

Права та обов'язки біженців і осіб, які потребують додаткового захисту

Основним правовим документом щодо вказаного питання є Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011.

Згідно визначення, який дає цей Закон біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особою, яка потребує додаткового захисту, вважається особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на:

  • тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;
  • проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;
  • безоплатну правову допомогу в установленому порядку;
  • конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;
  • інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Особа, яка звернулася за наданням статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана:

  • подати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  • відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
  • проходити медичне обстеження на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
  • з'являтися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у визначений ним строк;
  • повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на:

  • пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
  • працю;
  • провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
  • охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
  • відпочинок;
  • освіту;
  • свободу світогляду і віросповідання;
  • направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
  • володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
  • оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
  • звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • безоплатну правову допомогу в установленому порядку.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана:

  • повідомляти протягом десяти робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;
  • знятися з обліку і стати на облік центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;
  • проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Як бачимо, цей Закон визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту в Україні.

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14, тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.


09.06.2020

Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД

З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2020 року № 1818/5.

Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.


04.06.2020

Інформаційна довідка про діяльність Первомайського бюро правової допомоги за 1 півріччя 2020 р.

За період з 02 січня по 31 травня 2020 року Первомайським бюро правової допомоги було зареєстровано 375 звернень клієнтів, 348 особам було надано правову консультацію, 27 із них написали звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В результаті розгляду письмових заяв про надання БВПД було прийнято 24 рішення про надання БВПД та надано 13 наказів штатним працівникам (представництво клієнта в суді або оформлення процесуальних документів) та 11 доручень на адвоката. По 3 письмовим зверненням, в результаті перевірки належності особи до вразливої категорії - належність осіб не підтверджено.

В звітному кварталі клієнти зверталися частіше з наступних питань: соціального забезпечення – 7, спадкового – 36, сімейного – 45, трудового – 4, адміністративного – 31, земельного – 18, житлового – 36, цивільного – 133, пенсійного -11, податкового – 4, кримінального – 11, з питань виконання судових рішень – 21, з інших питань – 18 та з не правових питань – 0.

Щодо клієнтів, яким було надано БВПД, то за звітний квартал найбільше позитивних рішень було прийнято по малозабезпеченим особам – 14, особам з інвалідністю – 5, ветерани війни та особи на яких поширюється дія ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – 4.

За період з 02 січня по 31 травня 2020 року працівниками Первомайського бюро правової допомоги було проведено 48 заходів з них 12 правопросвітницьких. Для школярів, учнів вищих навчальних закладів було проведено лекції на такі теми: « Домашнє насильство», « Булінг», « Реєстрація та розірвання шлюбу, правове регулювання фактичних шлюбних відносин», « Особливості декларування у 2020р.», працівниками бюро проведено робочі зустрічі, а також взято участь у засідання та круглих столах.

Декілька прикладів успішних справ Первомайського бюро правової допомоги:

1. Начальник відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – Порхун Віталій Михайлович, на підставі наказу про надання БВПД № 326 від 09.10.2019 року, представляв інтереси громадянки М.

Громадянка М. звернулась до відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для складення процесуальних документів щодо встановлення родинних відносин за ступенем спорідненості донька – батько.

Вивчивши проблему в межах довіреності, було сформовано правову позицію з клієнтом в напрямі складання заяви про встановлення факту родинних відносин за ступенем спорідненості: донька – батько. Дану заяву було подано до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги заявника щодо встановлення родинних відносин є законними та обґрунтованими.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року заява про встановлення родинних відносин задоволено в повному обсязі.

Ознайомитись із рішенням можна за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86246438

2. Заступник начальника відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – Чепрага Оксана Леонідівна, на підставі наказу про надання БВПД № 333 від 16.10.2019 року, представляла інтереси громадянки М.

Громадянка М. звернулась до відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для складення процесуальних документів щодо визнання права власності на будинок.

Вивчивши надані клієнтом документи, було узгоджено правову позицію з клієнтом в напрямі складання позовної заяви про визнання права власності на будинок. Дану заяву подано до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо визнання права власності на будинок є законними та обґрунтованими.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2020 року позовна заява про визнання права власності на будинок задоволено в повному обсязі.

Ознайомитись із рішенням можна за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88419494


28.05.2020

Традиційно щороку 31 травня весь світ відзначає День боротьби з тютюнопалінням. Противники шкідливої звички закликають кинути палити хоча б на один день. День боротьби з тютюнопалінням був встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – щоб у 21 столітті проблема паління тютюну зникла. У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну, яка зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на боротьбу з цим явищем. З грудня 2012 року вступив в силу Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Заборона куріння – є вимушеною мірою державної політики щодо підвищення якості життя населення.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» реалізація (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, особам, які не досягли 18 років, а також реалізація (продаж) тютюнових виробів в упаковках, що містять менше 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) забороняються. Законом можуть встановлюватися й інші обмеження щодо реалізації (продажу) тютюнових виробів.

Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;

4) на дитячих майданчиках;

5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

6) у під’їздах житлових будинків;

7) у підземних переходах;

8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;

11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

3) у приміщеннях гуртожитків;

4) в аеропортах та на вокзалах.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знаку та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Законодавством передбачена відповідальність за порушення законодавства, а саме відповідно до ст.175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом року порушення – штраф від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Ст.222 КУпАП визначено, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення статтею зокрема і за ст.175-1.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна


13.05.2020

ЯКОЮ Є ПРОЦЕДУРА УСИНОВЛЕННЯ ДИТИНИ В УКРАЇНІ?

Що таке усиновлення?

Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

-діти-сироти;
-діти, позбавлені батьківського піклування;

- діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачами?

Законодавством України (ст. 211 Сімейного кодексу України) визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

- дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
- особа має бути старша за дитину не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
-подружжя;

-особи, які проживають однією сім'єю;

- якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1) в сім'ї якого виховується дитина;

2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

4) який є родичем дитини.

Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам?

Облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться відділами та управліннями районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, на які покладається безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, структурними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Відповідно до Порядку
провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, щоб стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати:

- заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;

- копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

- довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС;

- копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

- висновок про стан здоров'я кожного заявника;

- засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

- довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

- копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. У разі відсутності згоди опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування. Усиновлення може бути проведене без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам (ст. 221 Сімейного кодексу України). Роз'єднання братів і сестер при усиновлені, не допускається.

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються:
- копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально,

-медичний висновок про стан здоров’я заявника;

- довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
- документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
-інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником.

Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище, ім’я та дату народження дитини після усиновлення?

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини. Однак дата народження дитини може бути змінена не більш як на шість місяців.

Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.

За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. Про зміну прізвища, ім'я, по батькові та дату народження, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років. Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна


06.05.2020

Права осіб з інвалідністю в українському законодавстві

Які особи за законодавством України визнаються особами з інвалідністю?

Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особа з інвалідністю – це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом.

Таким особам залежно від ступеня втрати здоров'я, медико-соціальною експертною комісією встановлюється одна із трьох груп інвалідності: перша, друга та третя.

Що означає захист осіб з інвалідністю державою?

Однією із складових діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами є їх соціальний захист, який виражається шляхом надання пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Для забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю для участі в суспільному житті нарівні з іншими громадянами державою створюються правові, економічні, політичні, соціальні, психологічні та інші умови, які полягають у:

- виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб осіб з інвалідністю, у тому числі щодо доступу ними до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, транспорту, дорожнього сервісу, інформації та зв'язку, а також до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту (з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів осіб з інвалідністю);

- охороні здоров'я;

- соціальному захисті;

- забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації інвалідів;

- пільги в галузі здобутті освіти.

Праця осіб з інвалідністю:

Встановлення трудових прав, гарантій працюючим особам з інвалідністю в Україні регулюються Конвенцією про права інвалідів, Кодексу законів про працю України, законами України «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Працевлаштовувати осіб з інвалідністю зобов’язаний кожен роботодавець, виходячи з низки правових норм і законів, зокрема, Кодексу законів про працю України, ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ЗУ «Про охорону праці» та ін.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Відповідно до ст.19 вищевказаного закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про охорону праці» підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадку, якщо особа з інвалідністю при прийомі на роботу чи під час трудових відносин сам наполягає на порушенні медичних рекомендацій стосовно обсягу та виду праці, то роботодавець все одно не має права цього зробити, бо порушить законодавство про працю та про охорону праці.

Гарантії працівників - осіб з інвалідністю:

-відповідно до ст.26 Кодексу законів про працю України не мають права встановлювати випробувальний термін для працівників - осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК;

- працююча особа з інвалідністю допускається до надурочних робіт та робіт у нічний час лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55, 63, 172 КЗпП України);

- відповідно до ст.9 ЗУ «Про охорону праці» за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

- згідно зі ст.172 КЗпП, у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці;

- у випадку скорочення чисельності або штату працівників осіб з інвалідністю, які зазнали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право залишитися на роботі при рівній з іншими працівниками продуктивності праці й кваліфікації (ст.42 КЗпП України);

Тривалість основної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати для осіб з інвалідністю, яка надається працюючій особі з інвалідністю в обов’язковому порядку відповідно до статей 6 та 25 ЗУ «Про відпустки»:

Група інвалідності І,ІІ група ІІІ
основна відпустка (оплачувана) 30 днів 26 днів
додаткова відпустка (неоплачувана) до 60 днів до 30 днів

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна


05.05.2020

Поновлення на роботі за рішенням суду

Суд виніс рішення про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі.

Як оформити поновлення

Згідно з вимогами частини сьомої ст. 235 КЗпП прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 65 Закону № 1404).

Крім того, за наявності у трудовій книжці запису про звільнення, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. При цьому у правому верхньому куті першої сторінки нової трудової книжки має бути здійснено напис «Дублікат».

Якщо на посаді вже працює інший працівник

Досить часто трапляються ситуації, коли на посаді незаконно звільненого працівника вже працює інший працівник. Насамперед зазначимо, що навіть у такому разі судове рішення про поновлення працівника на роботі підлягає обов’язковому виконанню.

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Отже, якщо на посаді, на якій необхідно поновити працівника за рішенням суду, вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП.

Проте таке звільнення допускається лише якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга вищезазначеної статті).

Чи подавати повідомлення про прийняття на роботу

Працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу (частина четверта ст. 24 КЗпП).

У разі поновлення на роботі працівника за рішенням суду новий трудовий договір з ним не укладається, а тільки скасовується факт звільнення.

Таким чином, повідомлення про прийняття працівника на роботу подавати не потрібно.

Оплата за час вимушеного прогулу

При винесенні рішення про поновлення на роботі суд відповідно до частини другої ст. 235 КЗпП одночасно приймає рішення про виплату незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, що розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі винесення рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу середня заробітна плата йому нараховується з урахуванням положень Порядку № 100.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу провадиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю незаконного звільнення.

Працівникам, які пропрацювали менше ніж два календарні місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнiм заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку № 100).

Якщо протягом періоду вимушеного прогулу на підприємстві було підвищено посадові оклади й тарифні ставки (у тому числі за посадою працівника, якого було незаконно звільнено), то згідно з п. 10 Порядку № 100 проводиться коригування заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.

Чи є право на відпустку

Згідно зі ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)

Як зазначалося, за час вимушеного прогулу працівнику виплачується середній заробіток.

Враховуючи те, що час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, робочий рік (період), за який працівнику має надаватися щорічна основна відпустка, повинен відлічуватися з дня поновлення його на роботі.

Якщо до незаконного звільнення працівник мав право окрім щорічної основної відпустки на щорічну додаткову відпустку, наприклад за особливий характер праці, то слід звернути увагу на те, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість установлюються колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону про відпустки).

Відповідно до частини другої ст. 9 цього Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону), зараховуються:

  • час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників виробництва, цеху, професії або посади;
  • час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
  • час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Таким чином, час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, не зараховується. Тому за період вимушеного прогулу працівник має право лише на щорічну основну відпустку.

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна


04.05.2020

Програма відновного правосуддя для неповнолітніх запрацює по всій Україні

Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» поширений на всю територію України. Він реалізується на базі системи надання безоплатної правової допомоги. Спільний наказ про продовження та поширення на національному рівні принципу відновного правосуддя для неповнолітніх, які є вперше підозрюваними у вчиненні злочинів невеликої або середньої тяжкості підписали Міністерство юстиції України та Офіс Генерального прокурора.

«З минулого року пілотний проєкт за сприяння фонду ООН ЮНІСЕФ діяв у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях. Він довів свою ефективність. І тепер поширений на всю територію України», – повідомила заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Ця програма застосовується за чотирьох умов. Перша – наявність потерпілої сторони. Друга – якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості. Третя – визнання ним факту вчинення злочину. Четверта – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.

За окремими оцінками, втілення такого проекту по всій Україні дасть можливість вивести з-під кримінального переслідування понад 1,5 тисячі дітей.

Суть програми відновлення – дати дитині другий шанс, ресоціалізувати її та запобігти вчиненню повторних правопорушень. За понад рік реалізації пілотного проєкту ювенальними прокурорами до цієї програми вже залучено 137 підлітків. Щодо 60 дітей вже прийнято позитивні рішення суду щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

«Станом на 10 квітня цього року укладено 87 угод про застосування програми відновлення між потерпілими та неповнолітніми. Посередниками у цьому процесі виступають адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та пройшли навчання з теми «Базові навички медіації у кримінальному процесі», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Головна мета програми відновного правосуддя для неповнолітніх – максимально раннє виведення дітей із кримінального процесу та ресоціалізація їх у суспільне життя.


30.04.2020

Увага, увага! Оголошуємо онлайн-конкурс дитячих малюнків «КРАЇНА МОЇХ ПРАВ»!

Коли: З 23 квітня по 5 червня 2020 року
Учасники: Діти віком до 18 років
Тема: Права дитини

Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Подається одна робота.

Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті http://art-konkurs.legalaid.gov.ua та завантажити фотографію або скановану копію малюнка. На цьому ж сайті можна буде подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався.

Детальніше про умови конкурсу можна почитати тут: https://bit.ly/2x4oItK

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна


24.04.2020

Припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками яким виплачується пенсія за віком

Міністерство освіти і науки України рекомендує керівникам закладів загальної середньої освіти до 30 квітня 2020 року поінформувати всіх вчителів, які отримують пенсію за віком, про переведення їх на строкові договори (тобто контракти), і з усіма, хто погодиться, укласти такі договори до 1 липня строком на один рік (ст. 22 ЗУ “Про повну загальну середню освіту”).

Повідомлення може відбуватися у будь-який зручний і доступний спосіб, у тому числі шляхом надсилання на адресу педагогічного працівника рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Наказ про переведення на строковий договір видається керівником закладу освіти виключно на підставі згоди працівника на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору.

До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік.

Педагогічний працівник, який отримує пенсію за віком, може бути звільнений у 2020 році лише у випадку небажання продовжувати свою педагогічну діяльність на основі строкового трудового договору (контракту). Це означає, що переведення педагогічних працівників пенсійного віку з безстрокового на строковий трудовий договір має відбуватися без звільнення та подальшого прийому на роботу. За таких умов розмір заробітної плати вчителів-пенсіонерів не може бути змінено, так як вони продовжуватимуть обіймати ті ж посади, виконувати той самий обсяг робіт і збережуть відповідну кваліфікаційну категорію. Зберігаються також щорічна відпустка та інші права вчителя.

За рахунок коштів роботодавця строковим трудовим договором (контрактом) можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та компенсації – крім тих, що вже встановлені законодавством. У документі можуть бути також відображені гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин та інше.

Зі свого боку вчителі-пенсіонери, які приймуть рішення не переходити на строковий договір і не нададуть до 1 липня 2020 року письмову згоду на продовження трудових відносин, будуть звільнені керівництвом закладу на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Після закінчення однорічного договору наступні договори можуть укладатись із вчителями-пенсіонерами на більш тривалий період – до 3-х років. Кількість таких пролонгацій може бути необмеженою.

Новий Закон «Про повну загальну середню освіту» також передбачає, що керівник може перебувати на посаді не більш як два терміни по 6 років поспіль в одному закладі. Водночас до 1 липня 2020 року директорів шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, в обов’язковому порядку теж переведуть на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з можливістю брати участь у конкурсі.

Для надання консультації використано веб-ресурс МОН: https://mon.gov.ua/

Щоб отримати правову консультацію можна звернутись до Первомайського бюро правової допомоги наступним чином:

– написати листа на електронну пошту: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– зателефонувати на номер +380(50)057-72-63;

– необхідні документи можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1 каб.12, 14, м. Первомайськ, 55200

поставити запитання в месенджер ФБ-сторінки центру правової допомоги: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Також правову консультацію можна отримати:

- зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

-поставивши запитання в месенджер ФБ сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

- поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД: https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

- прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоривши її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

- скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua


15.04.2020

Як надаватимуть субсидії під час карантину: зміни в законодавстві

В умовах карантину громадянам спрощено порядок надання житлової субсидії та запроваджено додаткову компенсацію витрат на оплату комунальних послуг (Постанова №247).

На період карантину:

  • забороняється припиняти надання житлових субсидій, крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії (переїзд родини або смерть одинокої особи);
  • розрахунок житлових субсидій на період карантину відбуватиметься з урахуванням збільшених на 50 % соціальних нормативів користування такими комунальними послугами, як централізоване водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, газу та електроенергії для побутових потреб (окрім опалення);
  • відтерміновано впровадження з 1 травня 2020 року до першого числа місяця, наступного за місяцем закінчення карантину, мінімального обов'язкового платежу за спожиті послуги у розмірі 20 % середньомісячного сукупного доходу домогосподарства;
  • житлову субсидію отримують громадяни, які були звільнені з роботи в період карантину з підстав змін в організації виробництва і праці (ліквідації, реорганізації, банкрутства, скорочення чисельності або штату працівників) і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку. При цьому для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати.
  • усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019/2020 років, субсидія на наступний період має призначатись автоматично.

Звертаємо увагу, на період дії карантину ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

● будь-які штрафні санкції за несвоєчасну оплату комунальних послуг;
● припинення надання цих послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі;
● примусове виселення із житла громадян, яке належить на праві приватної або державної власності під час примусового виконання рішень судів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна


15.04.2020

Як показують історії з життя людей – дарування майна може відгукнутись для дарувальника вкрай неприємними наслідками

Так до відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання БВПД звернулась клієнтка з питанням про визнання права на проживання в житловому будинку та усунення перешкод у користуванні будинком.

Ситуація виявилась непроста: Громадянка Л. зареєстрована в будинку, який придбала разом з чоловіком і проживали там всією дружньою сім`єю. Згодом, право власності на будинок було оформлено на рідну доньку, але громадянка Л. залишилась мешкати у вказаному будинку, брала участь у оплаті комунальних послуг та утриманні будинку. Протягом десяти років громадянка Л. перебувала на заробітках в м. Севастополі та матеріально допомагала своїй доньці. Проте з часом їх відносини стали погіршуватись. Дійшло до того, що донька побила матір і почала всіляко перешкоджати її проживанню в будинку. Закінчилось все заміною замків у вхідних дверях та переїздом на знімну квартиру, не дивлячись на звернення матері до правоохоронних органів.

«Такі випадки, на жаль, не поодинокі. Дуже часто власники майна хочуть зробити як найкраще для своїх рідних, але цей широкий жест може загрожувати дарувальнику вкрай неприємними наслідками. Однак, будь-яку ситуацію можна вирішити у правовий спосіб.» - прокоментував ситуацію директор Вознесенського місцевого центру з надання БВПД Сергій Сторчак.

Вивчивши матеріали справи начальник Бюро Віталій Порхун в межах довіреності спробував врегулювати спірне питання мирним шляхом. Однак цей крок позитивного результату не дав, тому довелось звертатись до суду з позовною заявою про визнання права на проживання в житловому будинку та усунення перешкод у користуванні житлом. У зв'язку з тим, що громадянка Л. є пенсіонеркою та отримує мінімальну пенсію, а також потребувала лікування після побиття донькою і вимушена винаймати житло – її розходи перевищували дохід, тому начальник бюро склав заяву про звільнення клієнтки від сплати судового збору.

За результатом розгляду справи Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Ознайомитись із рішенням можна за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85417106

Щоб отримати правову консультацію можна звернутись до відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання БВПД наступним чином: – написати листа на електронну пошту: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– зателефонувати за номером: +380(50)057-72-63

– необхідні документи можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1 каб. №12, м. Первомайськ, 55200

– поставити запитання в месенджер ФБ-сторінки центру правової допомоги: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Також правову консультацію можна отримати:

✅ зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

✅ поставивши запитання в месенджер ФБ-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

✅ поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД: https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

✅ прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid

та обговоривши її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

✅ скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua


25.03.2020

На період карантину багато роботодавців надають працівникам відпустки, запроваджують віддалену роботу, встановлюють режим простою. Чи може роботавець відмовити працівнику у переході на дистанціну роботу? Як оплачується віддалена робота та час простою?

Відправити співробітників працювати вдома можна без їхньої згоди

У зв`язку з карантином багато організацій переходять на дистанційний режим роботи. Чинним законодавством не врегульовано в повній мірі питання віддаленої роботи.

Утім, на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Важлива зміна відповідно до Закону № 3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)" : на період карантину або впровадження заходів боротьби з коронавірусом відправляти співробітників працювати вдома можна без їхньої згоди.

Разом з тим, Закон № 3219 лише рекомендує переведення на дистанційну роботу, але не зобов’язує роботодавця. Тому, якщо підприємство працює, але вас не відпускають працювати з дому, коли така можливість є, одним із варіантів, аби убезпечити себе, є відпустка.

Проте варто колективно звернутися до роботодавця про переведення на дистанційний режим роботи, оскільки забезпечення безпечних умов праці є його безпосереднім обов'язком.

У разі прийняття роботодавцем рішення про роботу у дистанційному режимі раджу отримати офіційний документ про встановлення такого режиму, щоб запобігти звільненню “за прогул” через відсутність на робочому місці.

Яку зарплату отримаємо під час карантину

Якщо ваша організація визначила період карантину як простій, за працівником зберігається його зарплата. Згідно з ч. 3 ст. 113 Кодексу законів про працюУкраїни за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

У загальному випадку час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифних ставки (окладу). Такий обов’язковий мінімум прописаний у ст. 113 Кодексу законів про працюУкраїни.

А от якщо роботодавець не оформив простій, тоді підприємство вважається таким, що працює.

Але в усіх цих випадках заробітна плата повинна виплачуватися. Карантин не є юридичною підставою для звільнення роботодавця від сплати заробітної плати.

Такі норми стосуються і дистанційної роботи. Однак, звертаю увагу, що дистанційна робота регулюється внутрішнім наказами чи розпорядженнями на підприємстві.

У випадку, коли зайнятість на дистанційних умовах праці відповідає встановленому графіку роботи, заробітна плата виплачується повністю.

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги:

+380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги :

pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна


23.03.2020

Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно

З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомогивід 20 березня №128-аг«Про організацію роботи з громадянами на період карантину».

Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов’язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.

«Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров’я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соц. мережах, електронну пошту та телефонний зв’язок», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.

Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.

Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/ ).

Щоб отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань:

- зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

- поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/


12.03.2020

Первомайське бюро правової допомоги інформує:

У зв’язку з заходами, зазначеними в постанові КМУ від 11.03.2020 №211 система безоплатної правової допомоги вживає комплекс заходів для убезпечення клієнтів від зараження. Обмеження будуть стосуватися проведення правопросвітницьких заходів, а також роботи дистанційних і мобільних пунктів доступу до правової допомоги.

«Наші клієнти входять до групи ризику щодо можливості бути інфікованими — літні люди, люди з інвалідністю, діти. Тому з метою превентивної профілактики, а також щоб не створювати додаткових ризиків у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції, ми будемо намагатися зменшити необхідність прямого контакту для отримання правової допомоги. Максимально будуть запропоновані можливості вирішити свою правову проблему дистанційно», — заявив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Для попередження розповсюдження інфекції, з урахуванням ймовірного розвитку складної епідемічної ситуації, система безоплатної правової допомоги на період дії карантину у межах України запроваджує додаткові обмежувальні заходи у своїй роботі:

  • заборону проведення масштабних правопросвітницьких заходів з очікуваною кількістю понад 200 учасників;
  • обмеження проведення правопросвітницьких заходів з очікуваною кількістю до 200 учасників з урахуванням епідемічної обстановки та умов у конкретному регіоні;
  • за потреби та можливості обмеження роботи дистанційних та мобільних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги.

Робота дистанційних та мобільних пунктів буде організована насамперед з використанням опосередкованих форм спілкування (онлайн консультування, відеозв’язок, телефонний зв’язок тощо).

Натомість буде посилена інформаційно-просвітницька робота, зокрема інформування громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.

Додатково планується розробити комплекс заходів на випадок погіршення епідемічної ситуації.

Просимо громадян з розумінням поставитися до превентивних заходів, запроваджених системою безоплатної правової допомоги. У разі наявності ознак респіраторного інфекційного захворювання слід уникати місць скупчення людей та звернутися до закладів охорони здоров’я.

Нагадаємо, у зв’язку із загрозою епідемії коронавірусної інфекції в Україні та для недопущення поширення COVID-19 Кабінет Міністрів України постановою від 11.03.2020 № 211 запровадив карантин у межах всієї України з 12 березня по 3 квітня. Зокрема, передбачено закриття навчальних закладів, заборону масових зібрань понад 200 осіб, закриття більшої частини контрольно-пропускних пунктів тощо.

Отримати правову допомогу можна:
️ Зателефонувавши (05161) 7-54-55; (05161) 7-54-54
???? 0 800 213 103 - дзвінки безкоштовні.
???? написати на e-mail: pervomaisk@legalaid.mk.ua
???? скористатись Skype: Pervomaisk _bpd
???? надіслати листа: вул. Грушевського, 1, каб. 12,14 м. Первомайськ, 55200, Україна
???? звернутись через мережу Facebook
???? скористатись довідково-інформаційною платформою https://wiki.legalaid.gov.ua/

Джерело інформації:https://www.legalaid.gov.ua/


13.02.2020


13.02.2020

Первомайське бюро правової допомоги інформує:

Відповідно до закону «Про попередження насильства в сім’ї» насильством в сім’ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного характеру одного члена сім'ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують права і свободи члена родини як людини та громадянина, завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров'ю.

Відповідно до закону «Про протидію торгівлі людьми» торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

11 лютого розпочала роботу гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильствата торгівлі людьми.

Про це повідомив Урядовий портал з посиланням на інформацію Міністерства соціальної політики України (https://www.kmu.gov.ua/news/sogodni-rozpochala-robotu-garyacha-liniya-dlya-osib-yaki-postrazhdali-vid-domashnogo-nasilstva)

Сервіс цілодобово доступний за номером 15-47. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

Як зазначив заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Сергій Ніжинський, оператор кол-центру не просто фіксує звернення чи переадресовує його до відповідних компетентних відомств, а й в онлайн-режимі може надавати психологічну допомогу потерпілим від насильства.

На «гарячій» лінії:

- надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства,

- надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.

Тобто у разі потреби людина отримає практичну інформацію, що робити і куди звертатись при виявленні загрози чи проблеми.

КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОПОМОГУ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ЗАГРОЗИ ЧИ ПРОБЛЕМИ:

Поліція. Ви можете викликати поліцію за номером 102 або звернутися особисто до Національної поліції та написати заяву про вчинення насильства.

Медичні установи. Якщо Ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, варто звернутися до медичної установи за місцем проживання або викликати «швидку» за номером 103.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Центри соціальних служб надають соціальні послуги та психологічні консультації. За можливості спрямовують до центрів соціально-психологічної допомоги.

Служба у справах дітей. Якщо у Вашій сім’ї є діти, вони страждають від насильства, навіть, якщо є його свідками. Зверніться до служби для психологічної допомоги та захисту прав дітей.

Громадські організації. У більшості регіонів є громадські організації, які надають юридичні, психологічні та соціальні послуги особам, що зазнали домашнього насильства. Деякі з них мають «гарячі лінії» та притулки.

Центри безоплатної правової допомоги. Ви можете отримати необхідну юридичну консультацію чи супровід, якщо підпадаєте під категорію користувачів Бюро правової допомоги.

Контакти найближчих установ та організацій Ви можете отримати на:

  • Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за номером 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного)
  • На «Гарячій лінії» системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1, каб. 12 та 14 тел. (05161) 7-54-55, (05161) 7-54-54

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій з правових питань на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.


31.01.2020


22.01.2020

Механізми звернення за субсидіями/пільгами на житлово-комунальні послуги

До постанови КМУ від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» внесені зміни Постановою КМУ від 27 грудня 2019 р. № 1123, а саме доповнення до пункту 101: громадянам, які одержували житлову субсидію на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та на оплату житлово-комунальних послуг і у яких (за даними управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг) відсутня заборгованість, що відповідає умовам, житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг у наступному календарному році призначається у грошовій готівковій формі.

Базові рекомендації щодо оформлення заявок:

1. Заява на призначення субсидії: хто її має подавати?

Заява та декларація на призначення субсидії подається уповноваженою на це особою сім’ї (домогосподарства), яка звертається за призначенням субсидії вперше.

Отримувачам, яким у травні субсидію було призначено на новий період – 2019-2020рр – на цей опалювальний сезон її розмір розрахують автоматично, до уваги братимуться доходи 1-2 кварталів 2019 року. Для тих, хто вийшов на пенсію в 2019 році – замість доходів за два квартали можна врахувати пенсію за серпень.

Але є певні категорії громадян, яким для перепризначення житлової субсидії слід повторно подати Заяву та Декларацією про доходи.

Передусім це ті отримувачі, чиї справи розглядала Комісія, а також орендарі житла, внутрішньо переміщені особи та ті домогосподарства, в яких з жовтня 2018 року відбулися зміни у складі сім’ї. Повторно з документами необхідно буде звернутися також сім’ям, яким субсидію було призначено на фактично проживаючих в помешканні осіб, та сім’ям, де є непрацюючі люди працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати. Це стосується і тих сімей та домогосподарств, де є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який декларуються доходи.

2. Декларуємо доходи і витрати: на що звернути увагу?

До заповнення Декларації про доходи і витрати заявникам слід поставитися з особливою відповідальністю – адже на підставі внесених у неї даних держава виділяє гроші платників податків.

Слід ретельно задекларувати види та суми доходів, інформація про які відсутня в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та Державному реєстрі соціального страхування. Це може бути дохід від здачі майна в оренду, доходи від реалізації власної продукції, майно, недекларовані доходи, отримані під час роботи по договору цивільно-правового характеру, або стипендії, які отримують студенти – члени сім’ї одержувача субсидії, інші надходження (у тому числі - закордонні перекази). Як свідчить практика – саме ці доходи найчастіше якраз і «забувають» вказати у декларації неуважні отримувачі.

Ще одне типове порушення, що призводить до припинення надання допомоги – невірно вказаний майновий стан.

3. Дані про членів сім’ї – не забуваємо вказати всіх

Декларація про доходи подається щодо зареєстрованих та членів сімей всіх осіб із складу домогосподарства не залежно від місця проживання, які досягли 14-річного віку. Тобто, навіть у разі, якщо члени сім’ї (чоловіка, дружини, неповнолітні діти) проживають в іншому місці, інформацію щодо них все одно слід вказувати у декларації. А відносно тих, хто зареєстрований за адресою домогосподарства, але там не проживає, слід вказати «не проживає» у графі «примітки».

4. Про зміни – повідомляємо вчасно!

Якщо під час отримання житлової субсидії у вас змінився склад сім’ї, склад зареєстрованих у житловому приміщенні, набір житлово-комунальних послуг, з’явився транспортний засіб з датою випуску до 5 років, було придбано майно, товари або сплачено послуги на суму понад 50 тисяч гривень – слід повідомити про це орган, що призначив вам субсидію. І зробити це протягом 30 календарних днів – не пізніше!

5. Стежимо, щоб не було заборгованості

Якщо загальна сума заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг перевищить 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 гривень) – субсидію призначено не буде. Заборгованість слід сплатити або укласти договір про її реструктуризацію, а якщо ви з нею не згодні – оскаржити у судовому порядку. Але навіть за наявності боргу субсидія може бути призначена рішенням комісії у виняткових випадках з урахуванням конкретних обставин, що склалися – з цього та інших питань вас проконсультують у місцевому управлінні соціального захисту населення.

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14, тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги –

0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.


15.01.2020

Викривачі корупції – нова категорія осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу

З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Розширення кола суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17 жовтня 2019 року № 198-IX, який набрав чинності з 1 січня 2020 року.

Законом внесені зміни до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

Тобто, викривачі корупції отримали право на захист, здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру.

Довідково. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17 жовтня 2019 року № 198-IX визначено правовий статус викривачів корупції, їхні права та гарантії захисту; забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію; унормування порядку розкриття викривачем корупції інформації; звільнення від юридичної відповідальності викривачів корупції за розкриття інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення; забезпечення державного захисту викривачів корупції, зокрема захисту їхніх трудових прав.

Джерело: https://legalaid.gov.ua/novyny/vykryvachi-koruptsiyi-nova-kategoriya-osib-shho-mayut-pravo-na-bezoplatnu-vtorynnu-pravovu-dopomogu/?fbclid=IwAR14ti_fzDAYcx9vAwGKnlgf1Qhg52tW-FeV8glSV784_j4eDEzCkmd7jFk

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги    м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.


20.11.19

Загальні поняття

"Фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка" - процес фіксації фактів на відповідний фото-, кіно-, теле-, чи відеоносій.

Законодавець визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку у випадку її згоди. Ця гарантія створена з тією метою, що процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати особисті немайнові права фізичної особи.

Цивільний кодекс України не встановлює певної конкретної форми для вираження згоди, отже, вона може бути виражена у будь-який спосіб: письмово або усно, а також можлива мовчазна згода. При цьому така згода повинна бути отримана до моменту початку зйомки:

♦ ясно виражена згода - згода, надана в письмовому вигляді;

♦ усна згода - особа в усній формі перед камерою висловлює свою згоду на зйомки та транслювання зйомок у засобах масової інформації;

♦ мовчазна згода - особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок.

Використання фотографій, на яких зображена особа

Відповідно до статті 11 Закону України "Про інформацію" збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди можливе лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Відповідно до статті 308 Цивільного кодексу України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи., а в разі її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), батьків, братів та сестер.

Поширення (розповсюдження) фотографій - люди мають необмежений доступ до фотографій в будь-який час і в будь-якому місці.

Публічний показ - демонстрація оригінального або розмноженого запису за допомогою плівки, телекадру або будь-якого іншого пристрою в тих місцях, де знаходяться особи, що не належать до кругу сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї.

Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб (частина третя статті 308 Цивільного кодексу України).

Відмова особи у проведенні зйомки

Якщо особа заперечила щодо своєї фіксації, то зйомку потрібно припинити, а фрагменти з її участю вилучити.

Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою (частина друга статті 307 Цивільного кодексу України).

Проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок фізичної особи у публічних місцях та на робочому місці

"Публічні місця" - це:

місця, де можуть бути присутні особи, які не є членами чи близькими знайомими;

де людина не може усамітниться або якимось чином розкривати своє приватне життя з упевненістю, що його ніхто не побачить.

До таких місць можна віднести: вулиці, прощі, робочі кабінети, ринки, вокзали тощо.

Публічні особи – це особи, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами, а також, кажучи в ширшому сенсі, особи, які відіграють певну роль у громадському житті – в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій сфері.

Відкрите проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок у громадських місцях абсолютно законні і для них не потрібна письмова згода громадян. Однак, є певні нюанси, а саме:

Не можна відкрито проводити фото- кіно- теле- відеозйомок у місцях приватного користування таких як туалет, ванна кімната, роздягальня.

Не можна знімати без дозволу в транзитних будівлях, будівлях суду (частина четверта та п'ята статті 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в частині трансляції судового засідання та розгляду справи у закритому судовому засіданні), урядових будівлях.

Не можна знімати в громадських місцях, які є приватною власністю, за умови, якщо є попередження про заборону зйомок.

Проведення фото- кіно- теле- відеозйомок у громадських місцях має проводитись відкрито, камери спостереження у громадських місцях має бути видно.

Особливості проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок дитини

Відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручань в особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно зі статтею 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Статті 30-32 Цивільного кодексу України, які регламентують питання цивільної дієздатності, містять вичерпний перелік правочинів, які можуть вчиняти діти. При цьому визначено, що інші правочинни неповнолітня особа може вчиняти лише за згодою її законних представників.

Згідно зі статтею 242 Цивільного кодексу України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Саме законні представники відповідальні за реалізацію права на безпеку, обігу персональних даних про дітей, в тому числі давати згоду на проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок дитини та розповсюдження їх результатів.

Проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок фізичної особи в місцях особистого користування

«Місця особистого користування» - приміщення або окремі кімнати в приміщенні.
До них відносяться туалети, роздягальні, ванні кімнати, або інша приватна власність, що займає певну площу.

В вище перерахованих місцях проведення фото- кіно- теле- відеозйомок без дозволу взагалі заборонено.
Проте, існують деякі винятки: наприклад, згідно з Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", підрозділи, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність мають право негласно знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби лише з рішенням суду.

Проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок фізичної особи поліцією

Поліція може застосовувати як один із превентивних заходів застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини другої статті 31 Закону України "Про Національну поліцію").
Згідно зі статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці


28.10.2019р.

Право на пільговий проїзд у громадському транспортіучасників бойових дій, а також осіб, прирівняних до них

Майже щороку збільшується ціна на проїзд у громадському транспорті. Проте це не єдина причина виникнення конфліктів між водіями і пасажирами. Однією з основних причин постійних конфліктів між пасажирами-пільговиками і водіями є різні думки стосовно використання права на безкоштовний проїзд.

Хто має право на пільговий проїзд у громадському транспорті?

№ з/п

Категорія

Документ, що дає право на безкоштовний проїзд

Вид транспорту

Підстава

1

Учасники бойових дій, а також особи, прирівняні до них (в тому числі й учасники АТО)

 

посвідчення учасника бойових дій*

усі види міського пасажирського транспорту, автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньообласних та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
 

(пункт 7 частини першої статті 12)

 

2

Особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи

 

посвідчення встановленого зразка*

пункт 7 частини першої статті 13)

3

Особа, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи

 

посвідчення встановленого зразка*

4

Військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби

посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника бойових дій або посвідчення члена сім’ї загиблого*

усі види міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобуси приміських маршрутів

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (частина четверта статті 14

Механізм відшкодування перевізникам збитків від перевезення населення пільгових категорій

Статтею 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що пільгові перевезення пасажирів, забезпечуютьавтомобільні перевізники, що здійснюють перевезення на автобусних маршрутах загального користування. Такому перевізнику забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян не передбачені, відтак виплати за пільговий проїзд фінансуються за рахунок місцевих бюджетів.

Що ж робити, якщо ви маєте право на безкоштовний проїзд, а водій змушує вас платити за проїзд чи виганяє з  автобуса?

Якщо перевізник безпідставно відмовився від пільгового перевезення, то така відмова тягне за собою відповідальність, а саме статтею 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі безпідставної відмови у безкоштовному проїзді необхідно: дізнатися найменування перевізника, його контактні дані; прізвище, ім’я та по батькові водія; записати номер транспортного засобу; час, маршрут, а також придбати квиток, зберегти його, а у разі звернення до суду необхідна наявність свідків).

Також за захистом Вашого порушеного права на пільговий проїзд в міському або приміському транспорті можна звернутись до поліції та до територіального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Отримати консультацію з правових питань можна у Вознесенському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 56000, м. Вознесенськ, вул. Київська, 26а, тел. (05134) 3-25-14

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсіWikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги    м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.


18.10.2019р.

Оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні 14 років

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України підрозділами Державної міграційної служби України (далі – ДМС) після досягнення 14-річного віку.

Для громадян, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше – адміністративна послуга безоплатна.

Як отримати послугу:

  • зібрати необхідні документи;
  • звернутися до територіального підрозділу ДМС України за зареєстрованим місцем проживання, або до відповідного центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)), центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ»;

У разі, коли особа не має місця проживання, за адресою якої вона може бути зареєстрована, та з певних причин не може або не бажає отримувати статус бездомної особи, або знята з реєстрації місця проживання, слід звернутися до територіального підрозділу ДМС України, центру надання адміністративних послуг, центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за останнім зареєстрованим місцем проживання або за фактичним місцем проживання.

Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, подає документи через уповноважену особу до територіального підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи або закладу.

Бездомна особа подає документи до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за місцем майбутньої реєстрації її місця проживання.

Тільки до територіального підрозділу ДМС:

  • оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку (без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями);
  • оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка має рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
  • повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;
  • оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;
  • відбування особою покарання в установах виконання покарань або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

Якщо Ви маєте довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) - до територіального підрозділу ДМС, а також центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), центрів обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за місцем фактичного проживання, яке зазначене у довідці;

Якщо на момент подання документів Ви втратили довідку ВПО, у заяві про втрату паспорта обов'язково зазначаєте обставини втрати документа та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районний, районний у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, яким видано згадану довідку, з метою подальшої перевірки цієї інформації працівником територіального підрозділу ДМС.

Якщо Ви не отримували довідку ВПО та маєте зареєстроване місце проживання на території Донецької або Луганської області де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, документи, необхідні для оформлення паспорта необхідно подавати до будь-якого територіального підрозділу ГУДМС України в Донецькій області та відповідно УДМС України в Луганській області, який здійснює свої повноваження.

Якщо Ви проживає на тимчасово окупованій території України АР Крим або м. Севастополь документи, необхідні для оформлення паспорта Ви можете подавати до будь-якого територіального підрозділу ДМС, а також центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), центрів обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за місцем звернення.

  • отримати паспорт у місці, де подавалася заява.

Подача заяви

Заява-анкета заповнюється працівником ДМС, адміністратором ЦНАП або працівником центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ».

Необхідні документи

  • свідоцтво про народження;
  • оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
  • посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
  • довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
  • документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
  • про місце проживання — довідку органу реєстрації встановленого зразка;
  • про народження дітей — свідоцтва про народження дітей;
  • про шлюб і розірвання шлюбу — свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
  • про зміну імені — свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
  • довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (за наявності)

Видані компетентними органами іноземної держави документи засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України та документа, що підтверджує сплату платежу) повертаються особі або її законному представнику/уповноваженій особі після оформлення заяви-анкети.

Транслітерація

Внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою постановою КМУ від 27.01.2010 №55.

За необхідності написання прізвища або/та ім'я латинськими літерами відповідно до написання у раніше виданих на ім'я особи документах, під час оформлення заяви-анкети подається письмова заява та документ, що підтверджує зазначений факт, а саме:

  • паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний паспорт, проїзний документ дитини (діючі або строк дії яких закінчився);
  • документ, що підтверджує факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку;
  • раніше видані паспорта на ім'я дитини/батьків (або одного з них)/одного з подружжя, у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/один з подружжя є іноземцями.

Термін розгляду заяви

Паспорт, який оформлюється вперше, видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

У випадках оформлення паспорта вперше особам, які досягли 18-річного віку, у зв'язку із проведенням процедури встановлення особи строк оформлення паспорта продовжується до двох місяців (пункт 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України).

Результат отримання послуги

Видача паспорта громадянина України у формі картки

Строк дії документа, що є результатом отримання послуги:

  • особам віком від 14 до 18 років паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 4 роки;
  • особам, яким виповнилося 18 років, паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 10 років.

Підстави для відмови у наданні послуги:

  • Відсутність громадянства України.
  • Стосовно видачі паспорта звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку, або представник особи, який не має документа, що підтверджує його повноваження як законного представника;
  • Особа вже отримала паспорт (для осіб, яким до 16.06.2017 виповнилося 16 років - паспорт зразка 1994 року)
  • Особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення та видачі паспорта;
  • Дані, отримані з Реєстру, не підтверджують інформації, наданої особою або її законним представником;
  • Особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Строк звернення до територіального підрозділу ДМС України

Не пізніше ніж через місяць після досягнення 14 років звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання .

Відповідальність за порушення міграційного законодавства України

Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( Стаття 197 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги
м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.
(05161) 7-54-55, 7-54-54.


24.09.2019р.

Податкова знижка на навчання

Якщо одним із пунктів Ваших видатків є витрати на навчання, то згідно статті 166 Податкового кодексу України, Ви можете повернути собі частину грошей у вигляді податкової знижки.

Держава зобов’язується відшкодувати витрачені кошти на оплату навчання в дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Оформити податкову знижку може сам студент (якщо він має офіційний заробіток з якого сплачує податки) або його член сім’ї першого ступеня спорідненості (мати, батько, дружина/чоловік).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

  • мати громадянство України та ІПН (ідентифікаційний код);
  • не бути приватним підприємцем;
  • розмір річної заробітної плати повинен бути вище суми податкової знижки (враховується заробітна плата із вирахуваннями ЄСВ, обов’язкових страхових Накопичувального фонду та до недержавного пенсійного фонду);
  • оформити знижку необхідно до кінця податкового року, наступного за звітним. Наприклад, у 2019 році податкова знижка буде враховувати витрати понесені на навчання в 2018 році, а в 2020 році за 2019 рік.

Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.

Розмір податкової знижки складе 18 % від вартості навчання. Під час розрахунку відшкодування враховуються фактичні витрати понесені в звітному році (до 2018 року повертались кошти лише за ті семестри, що входили до поточного року, наприклад, 4 місяці навчання у 2018 році вносились до декларації на 2018 рік, тоді інші відображалися б у декларації на 2019 рік).

Сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір загального оподаткованого доходу платника податку.

Розглянемо на прикладі, як розраховується податкова знижка на навчання.

Ваша заробітна плата за рік становила 66 тис. грн. З неї було стягнено ПДФО в розмірі 18 % (66 000*0,18 = 11 880 грн.). Вартість року навчання склала 32 тис. грн.

Далі проводяться наступні розрахунки:

66 000 – 32 000 = 34 000 грн.

34 000 * 0,18 = 6 120 грн.


03.09.2019

"Муніципальна няня" та компенсація за послугу

З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «муніципальна няня». З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років.

Муніципальна няня - будь-яка фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (п.2. постанови № 68).

Хто має право на отримання послуги "муніципальної няні"

Право на отримання компенсації послуги "муніципальна няня" мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України.

Компенсацію послуг няні не можуть отримувати сім’ї, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу та прийомні батьки, якщо вони вже отримують грошову допомогу від держави (п.5. постанови № 68).
Компенсація за послуги няні не скасовує декретні виплати, відпустку для догляду за дитиною та інші гарантії.

Важливо! Компенсація послуги "муніципальна няня" не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства (абзац третій пункту 22 постанови № 68).

Розмір компенсації

Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується заявнику у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня.

Куди звернутися

Призначення та виплата компенсації послуги "муніципальна няня" здійснюються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади (далі - орган соцзахисту).

Послуга "муніципальна няня"

Порядок отримання послуги

Укласти договір з муніципальною нянею Договір укладається в письмовій формі та повинен містити назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.

Звернутися до органу соцзахисту протягом місяця після підписання договору з нянею за місцем проживання та надати наступні документи:

· заяву про надання компенсації послуги "муніципальна няня" (зразок заяви надається в органі соцзахисту);

· заяву про перерахування коштів для компенсації послуги "муніципальна няня" із зазначенням рахунка в установі банку (зразок заяви надається в органі соцзахисту);

· договір, укладений з нянею (копія та оригінал);

· документи, які підтверджують оплату послуг няні (чеки, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка тощо);

· свідоцтво про народження дитини (копія та оригінал);

· паспорт (оригінал та копія з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації);

· ідентифікаційний код (копія та оригінал);

· рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

Строк розгляду заяви

Рішення про призначення/відмову у призначенні компенсації послуги "Муніципальна няня" приймається органом соцзахисту протягом 10 робочих днів, про що упродовж 3 робочих днів після його ухвалення повідомляєть заявнику.

Підстави для відмови у призначенні компенсації:

  • у разі подання пакета документів не в повному обсязі;
  • відсутності інформації про муніципальну няню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Порядок виплати компенсації

Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується заявнику щомісяця шляхом перерахування коштів органом соцзахисту на рахунок в установі банку, зазначений у заяві, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому до зазначеного органу соцзахситу надійшли документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (пункт 16 постанови № 68).

Обов'язки отримувача компенсації послуги:

  • щомісяця до 5 числа подавати в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб органу соцзахисту документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня";
  • протягом 1 робочого дня інформувати про розірвання договору або про інші обставини, що можуть вплинути на надання муніципальною нянею послуги "муніципальна няня".

Припинення виплати компенсації

Підстави для припинення виплати компенсації послуги "муніципальна няня":

· неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (після подання відповідних документів виплата компенсації послуги "муніципальна няня" поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуги "муніципальна няня");

· отримувачем послуги було приховано або навмисно подано недостовірні відомості про здійснення догляду за дитиною до 3 років, які вплинули на призначення компенсації послуги "муніципальна няня", внаслідок чого були надміру виплачені кошти (з місяця, в якому виявлено порушення);

· у разі переїзду отримувача послуги до іншої адміністративно-територіальної одиниці і виникнення обставин, що унеможливлюють виплату компенсації послуги "муніципальна няня" (розірвання договору, смерть отримувача послуг, дитини, припинення діяльності фізичної особи - підприємця, юридичної особи, яка надає послугу "муніципальна няня") (з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися зміни);

· за заявою отримувача послуги "муніципальна няня" (з місяця, наступного за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою).

Порядок оскарження

Рішення органу соцзахисту про відмову у призначенні компенсації послуги "муніципальна няня" або про її припинення може бути оскаржене в судовому порядку.

За додатковою інформацією звертайтеся до Первомайського бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою:Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. №12, 14. Тел.: (05161) 7-54-54, 7-54-55.


07.08.2019

Доброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник, вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх? 

Людмила Бевз

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності? 

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?

Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:

  • за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
  • скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань;
  • передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
  • зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?

Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона  обов’язково   має   враховуватись   при  призначенні  покарання незалежно від того,  чи досяг підсудний  на  час  розгляду  справи  повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від  відбування кримінального покарання?

Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття  та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:

  • застереження;
  • обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
  • передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
  • покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
  • направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати,  у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?

Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:

  • вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1  року 6 місяців;
  • злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;
  •  тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;
  • особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;
  • особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?

До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:

  • у зв’язку з дійовим каяттям;
  • у зв’язку примирення винного з потерпілим;
  • у зв’язку з передачею винного на поруки;
  • у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються  спеціалізовані установи та психологи, які  мають досвід ресоціалізації дітей.

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.  

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

24.07.2019 року

Проставлення апостилю: як, де і для чого роз’яснює Міністр юстиції Павло Петренко

Доброго дня! Я – українка, але тривалий час мешкаю за кордоном. Щоб оформити дозвіл на проживання у цій країні, мені необхідно легалізувати деякі документи. Знайомі порадили звернутися до Мін’юсту. Розкажіть, будь ласка, як поставити апостиль на документах?

Марина Соломатіна

У 2002 році Україна приєдналася до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Станом на 2018 рік вже 118 країн приєдналися до Гаазької Конвенції, з переліком яких можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ: https://mfa.gov.ua/ua.

Що таке апостиль?

«Apostille» – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.

Хто може проставляти апостиль?

В Україні повноваженнями проставлення апостилю наділені:

  • Міністерство юстиції України - на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
  • Міністерство освіти і науки України - на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
  • Міністерство закордонних справ України на всіх інших видах документів.

Хто може звернутися за проставленням апостилю?

Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.

Звернутися з проставленням апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України можна двома шляхами:

  • особисто з заявою до територіальних органів Мін'юсту;
  • надіслати поштою до Мін’юсту або його територіальних органів (виключно з-за кордону та для проставлення апостилю на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану).

Які документи підлягають апостилізації?

Апостиль може бути проставлений на офіційних документах, які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:

  • на документах, які виходять від органів судової влади України;
  • на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
  • на адміністративних документах;
  • на документах про освіту та вчені звання;
  • на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
  • на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Однак, ці Правила не поширюються:

  • на документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
  • на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Які документи необхідно подати?

Для проставляння апостилю подається:

  • оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
  • документ про оплату послуги з проставлення апостиля (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).

На яких документах апостиль не проставляється?

Апостиль не проставляється на:

  • оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;
  • оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

Скільки це коштує?

Вартість послуг з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України становить:

  • для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);
  • для юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).

Який строк розгляду заяви?

Проставлення апостиля або відмова в його проставленні здійснюються Мін'юстом у строк до 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

Куди звертатися для проставлення апостиля?

Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостиля надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Окремо зазначу - проставлення апостиля значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції. Проте, якщо країна – не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів застосовується процедура консульської легалізації.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.


Право на безоплатну правову допомогу – роз’яснює Міністр юстиції Павло Петренко

Доброго дня, пане Міністре! Так трапилося в моєму житті, що потребую звернутися до адвоката за консультацією. Я сирота, працюю, але отримую мінімальну зарплату і платити за послуги адвоката не в змозі. Знайомі розповіли мені про те, що можна отримати державну безкоштовну правову допомогу. Розкажіть, будь ласка, що це і чи маю я право на таку допомогу?

Катерина Прибережна

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість для певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу»

Що таке безоплатна правова допомога?

Це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом. Безоплатна правова допомога може бути первинною або вторинною.

У чому різниця між первинною та вторинною правовою допомогою?

Безоплатна первинна правова допомога (далі - БППД) полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

БППД включає такі види правових послуг:

надання правової інформації;

надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (далі - БВПД) полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг:

захист від обвинувачення;

здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

складання документів процесуального характеру.

Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?

Отримати безоплатну правову допомогу можуть громадяни України та іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці, чи особи, які потребують додаткового захисту, які перебувають під юрисдикцією України.

Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?

Право на БВПД мають такі категорії осіб:

особи, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів (4014 грн) для непрацездатних осіб;

діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;

особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Чи може бути відмовлено у наданні безоплатної вторинної правової допомоги?

Так, існують підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

особа не належить до жодної з категорій осіб, які можуть претендувати на надання БВПД;

надання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів, з метою віднесення до однієї із категорій осіб, які мають право на БВПД;

вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;

особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

Як отримати допомогу?

Отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги. Контакти центрів та бюро ви можете знайти за адресою www.legalaid.gov.ua

Додатково для надання правових консультацій для вас цілодобово функціонує контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Окремо зазначу, що система надання безоплатної правової допомоги - це один з найуспішніших проектів Уряду Володимира Гройсмана.

Зараз в Україні працює 428 бюро правової допомоги, 23 регіональних та 84 місцевих центрів, загалом 535 точок доступу до правових послуг. Фактично, відділення мережі представлені по всій країні: від великого міста до найменшої ОТГ.

Ми постійно працюємо над розширенням доступу до послуг. Починаючи з листопада минулого року, особи з вадами слуху отримали можливість звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації і роз’яснення з правових питань.

Більше того, використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу.

Система безоплатної правової допомоги розвивається і на сьогодні є однією з найуспішніших систем безоплатної правової допомоги в Європі.


24.05.2019 року

Порядок зарахування у перший клас

Незабаром завершується вступна кампанія до початкової школи, якщо ви не вибрали своїм дітям навчальний заклад, роз’яснення Первомайського бюро правової допомоги щодо порядку зарахування у перший клас стануть у нагоді.

Право здобувати початкову освіту у школі, найближчій до місця проживання

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Відповідно дочастини 7 статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту»,право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи. Це право гарантується, але не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти.Якщо батьки бажають віддати свою дитину в початкову школу, яка не закріплена за місцем проживання – вони можуть зробити це. Необхідно подати заяву на зарахування в обрану школу на вільні місця. Зарахування на вільні місця відбуватиметься за результатами жеребкування, основні положення якого передбачені главою 2 розділу ІІ Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти.Але в будь-якому разі за ними залишається право на місце у школі за місцем проживання, за умови подання до 31 травня відповідної заяви про зарахування до цієї школи.

Документи, необхідні для зарахування до початкової школи

+ Заява про зарахування, яку потрібно подати до школи до 31 травня

+ Копія свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являється оригінал) та оригінал або копія медичної довідки за формою № 086-1/о

+ Оригінал або копія документу, що підтверджують пільги (за наявністю пільг).

Яким документом має бути підтверджене місце проживання дитини чи одного з її батьків?

Наразі Порядок не містить конкретного переліку документів, які підтверджують місце проживання дитини чи одного з її батьків.

Ми рекомендуємо батькам дітей і директорам шкіл орієнтуватися на наступний перелік документів, що можуть підтверджувати місце проживання дитини (одного з її батьків) та що можуть бути пред’явлені під час подання заяви про зарахування:

1) паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини;

2) довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), що видається відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207;

3) витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків);

4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

5) документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо);

6) рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

7) документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

8) довідка про проходження служби у військовій частині (додаток 10 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207);

9) акт обстеження умов проживання (додаток 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866);

10) акт обстеження матеріально-побутових умов (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2004 року за № 703/9302);

11) будь-який інший документ, що ПІДТВЕРДЖУЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ дитини чи одного з її батьків.

Звертаємо увагу на те, що цей перелік не є вичерпним, Міністерство продовжує вести консультації щодо цього питання і найближчим часом будуть надані додаткові роз’яснення.

Хто має право на одночасне зарахування з дітьми, які проживають на закріпленій за закладом освіти території?

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 1 розділу ІІ Порядку до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи дітьми працівників цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (у разі його наявності).

Порядок не визначає пріоритетність у зарахуванні дітей цих чотирьох категорій, але говорить, що мають бути зараховані УСІ такі діти.

Чи можуть Вам відмовити у зарахуванні дитини до школи, на території обслуговування якої вона проживає?

Ні. «Відмовити» не мають права, адже дитина проживає на території обслуговування закладу освіти. Разом з тим, можуть бути виключні випадки, коли після проведення усіх передбачених Порядком заходів з метою зарахування усіх дітей, потужність закладу не дозволяє зарахувати всіх.

У такому випадку відповідний орган управління освітою «невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їхніми батьками закладів освіти».

Якщо батькам неправомірно відмовили в зарахуванні дитини, вони мають впродовж двох днів письмово оскаржити рішення школи в районному управлінні освіти.

Якщо Ви хочете віддати дитину в іншу (не закріплену за територією проживання) школу?

Батьки (один із батьків) мають право подати (але обов’язково до 31 травня) необхідні документи (їх копії) до будь-якого закладу освіти для зарахування на вільні місця. Кількість шкіл, в які можна подати документи, необмежена.

Такі вільні місця можуть з’явитися в закладі освіти після 01 червня, коли будуть зараховані діти, місце проживання яких було підтверджене відповідним документом. Згідно з Порядком кожен заклад освіти зобов’язаний оприлюднити кількість таких вільних місця впродовж двох робочих днів з моменту їх з’явлення.

На вільні місця діти зараховуються за результатами жеребкування. Його мають провести в один із днів (за вибором закладу) в період з 5 до 10 червня. Воно має бути обов’язково прозорим та публічним. Сам процес відбору – випадковий.

Нормативна база

Конституція України

Закон України «Про загальну середню освіту»

Закон України “Про освіту”

Закон України “Про загальну середню освіту”

Наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти” №367 від 16.04.2018

https://mon.gov.ua/ua


22.05.2019 р.

Порядок надання відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Тривалість оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів на підставі медичного висновку : 1) до пологів - 70 календарних днів; 2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей).

У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд. До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році. Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 Закону Про відпустки, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу.


07.05.2019 р.

Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2019 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні


03.05.2019 р.

Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Порядок та строк оскарження рішення про звільнення

  • Працівник може звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
  • Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством.
  • У разі пропуску з поважних причин місячного строку, встановленого для подання позовної заяви про поновлення на роботі, суд може поновити цей строк.
  • Вартість: позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу

  • Одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відшкодування моральної шкоди

  • Незаконно звільнений працівник у судовому порядку може вимагати відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виконання рішення про поновлення на роботі

  • Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується невідкладно. Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника (на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним), а не з дати винесення судом відповідного рішення.
  • Рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника. Наказ про поновлення працівника на роботі повинен містити такі пункти: про скасування наказу про звільнення; про поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення; про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
  • Запис у трудовій книжці.Після видання власником або уповноваженим ним органом наказу про поновлення на роботі вносяться зміни до трудової книжки працівника, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі.
  • При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Виплата працівникові середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі

  • У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за позовом такого працівника суд виносить рішення про виплату йому середнього заробітку за час затримки. Середньомісячна заробітна плата, зокрема у випадку вимушеного прогулу, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Спрощена схема поновлення на роботі при незаконному звільненні

  • позовна заява про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулуз вимогою про відшкодування моральної шкоди за наявності підставподається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивачау місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжкибез сплати судового збору при розгляді справи в усіх судових інстанціях.
  • виконання судового рішення про поновлення на робот:
  • негайне поновлення на роботі з дати звільнення шляхом видання роботодавцем відповідного акта (наказу, розпорядження)
  • у разі затримки виконання рішення працівнику за його позовом виплачується середній заробіток за час затримки
  • при невиконанні рішення державним виконавцем накладається на роботодавця штраф та встановлюється новий строк для виконання рішення при повторному невиконанні штраф подвоюється та органи досудового розслідування повідомляються про вчинення кримінального правопорушення
  • у разі ліквідації підприємства (установи, організації) суд зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (правонаступника) виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та визнає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України якщо процедура ліквідації не завершена, працівник поновлюється на роботі у встановленому порядку

Відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення на роботі

  • У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
  • У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Особливі випадки: ліквідація підприємства, установи, організації

  • У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках – правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визначає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. Якщо ж на день прийняття судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника процедуру ліквідації підприємства, установи, організації розпочато, але ще не завершено, на вказане підприємство, установу, організацію покладається обов’язок поновлення на роботі такого працівника та здійснення на його користь визначених законодавством виплат.

Нормативна база:

  • Конституція України
  • Кодекс законів про працю України
  • Закон України «Про виконавче провадження»
  • Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100
  • Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110
  • постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.


17.04.2019 p.

Зрубав дерево – отримав покарання

Щороку з настанням весни значна частина населення переймається питанням відпочинку на природі та розведення вогнища для приготування їжі чи обігріву. Оптимальним шляхом вирішення даного питання є придбання спеціальних дров чи вугілля, але громадяни приймають і інші рішення. Частина населення купує дрова законним шляхом, а є категорія громадян, яка обирає свій шлях забезпечення дровами. Вони вчиняють злочин, йдучи до лісу і самовільно спилюючи дерева. Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу регламентується ст. 246 Кримінального кодексу України, а саме - незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб — карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Даний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Адміністративна відповідальність регламентується ст. 65 КУпАП, а саме: незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тож, плануючи своє дозвілля, дізнайтесь про правила відпочинку на природі. Адже довкілля має бути безпечним.

Джерело: Довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid» https://wiki.legalaid.gov.ua.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.


10.04.2019 р.

Що потрібно знати, щоб проголосувати у другому турі розповідає Міністр юстиції Павло Петренко

Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.

Анастасія Подорожня

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.

Як змінити місце голосування під час повторного голосування?

Для того щоб повторно проголосувати на чергових виборах президента України не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.

Через органи ведення Державного реєстру виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

  1. Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.
  2. Внести або змінити інформацію щодо себе у списку виборців.

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

  • Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
  • Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);

документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Що потрібно зробити у день повторного голосування на виборах 21 квітня?

1. Взяти один із документів:

Документи, які можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням під час проведення голосування?

  • видача виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
  • демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
  • наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
  • винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
  • фото -, відео зйомка заповнених виборчих бюлетенів;
  • голосування більш ніж один раз;
  • отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії, офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

  • Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/
  • Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua
  • Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.


01.04.2019 р.

 


05.03.2019 р.

Рекомендації до чергового етапу електронного декларування.
Декларування громадянами доходів, отриманих в минулому році

Громадяни, які у 2018 році отримували спадщину чи подарунок, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб; доходи від неподаткових агентів, зокрема, від надання в оренду житла, іноземний дохід, чи отримували дохід від надання послуг з ремонту житла, від організації і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності та інші повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2019 року.

Крім того, громадяни, які минулого року отримували заробітну плату і понесли певні витрати (їх перелік визначений Податковим Кодексом), можуть скористатися правом на податкову знижку.

До таких витрат, зокрема, включаються частина процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, благодійні внески неприбутковим організаціям, кошти, перераховані на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Для отримання податкової знижки податкова декларація подається упродовж усього року (до 31 грудня 2019 року). На наступні роки податкова знижка не переноситься.

За яких умов громадяни зобов’язані подати декларацію у разі отримання спадщини

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,

- особи, які мають право подати декларацію.

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб,

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції від 06.06.2017 N 556) до 1 травня 2018 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164; п. 174.2, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу.


ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ ВІДДІЛ
філії Державної установи «Центр пробації» у Миколаївській області

Начальник відділу: Лазарєв Володимир Валерійович, підполковник внутрішньої служби

Контактні дані: поштова адреса: вул. Гагаріна, 3, м. Первомайськ, 55200
тел.: 066-48-85-261
електронна скринька: mk16_probation@ukr.net

Графік роботи:
понеділок – четвер: 08:00 – 17:00
п’ятниця: 08:00 – 15:45
обідня перерва: 12:00 – 12:45
вихідний: субота, неділя

Завдання і функції уповноважених органів з питань з питань пробації визначені Законом України «Про пробацію», Кримінальним, Кримінальним процесуальним, Кримінально-виконавчим кодексами України та іншими законами України.

ПРОБАЦІЯ - ЦЕ ...

  • забезпечення безпеки суспільства (громади) шляхом запобігання вчиненню правопорушень;
  • надання суду інформації, що характеризує обвинувачену особу для прийняття справедливого рішення (складення досудової доповіді);
  • організація виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;
  • пробаційний нагляд: контроль за особою, яка вчинила правопорушення, а також допомога, спрямована на підтримку такої особи в суспільстві (консультації, мотивування до змін, сприяння у вирішенні проблемних питань);
  • допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі, в адаптації до життя в суспільстві.

ДО КОГО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПРОБАЦІЯ?

  • особа, щодо якої складається досудова доповідь;
  • особа, засуджена до покарання, що не пов’язане з позбавленням волі, як от: заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські та виправні роботи;
  • особа, якій покарання у виді позбавлення волі замінено на покарання у виді громадських або виправних робіт;
  • особа, звільнена з випробувальним терміном від відбування покарання у виді позбавлення (обмеження) волі;
  • звільнена від відбування покарання вагітна жінка та жінка, яка має дитину віком до трьох років;
  • особа, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі.

ПЕРЕВАГИ ПРОБАЦІЇ:

ДЛЯ ОСОБИ, яка вчинила правопорушення:

  • можливість змінитись без перебування у місцях позбавлення волі (ізоляції від суспільства), підтримка на шляху до змін;
  • збереження сімейних стосунків та зв’язків у громаді;
  • збереження роботи та житла;
  • позитивний соціальний ефект: особа не втрачає соціальні зв’язки та шанс створити сім’ю.

ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА (ГРОМАДИ):

  • убезпечення громади від вчинення повторних злочинів;
  • справедливе здійснення правосуддя: баланс між карою за вчинене правопорушення, відшкодуванням завданої шкоди та інтересами членів суспільства.

ДЛЯ ДЕРЖАВИ:

  • зниження злочинності;
  • зниження кількості ув’язнених в місцях позбавлення волі осіб;
  • позитивний економічний ефект: утримання правопорушника у місцях позбавлення волі набагато дорожче для держави, ніж перебування на пробації; а також залишаючись у суспільстві особа не втрачає роботу та сплачує внески у держбюджет;
  • дотримання міжнародних стандартів.

ВИДИ ПРОБАЦІЇ:

  • Досудова пробація – забезпечення суду інформацією, що характеризує особу, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальності (складення досудової доповіді).
  • Наглядова пробація - здійснення наглядових та соціально-виховних заходів: надання психологічної, консультативної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи відносно особи, до якої застосовується пробація.
  • Пенітенціарна пробація – це допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі у трудовому та побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, влаштування до закладів охорони здоров"я та сприяння в адаптації до життя у суспільстві.

Додатково:Запрошуємо до співпраці небайдужих громадян в якості волонтерів пробації.

WWW.PROBATION.GOV.UA


12.02.2019

Що треба знати, щоб не втратити право голосу в день виборів?

Перед початком голосування необхідно перевірити, чи включені ви у список виборців.

Це можна зробити двома простими способами:

1. Завітати до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем своєї реєстрації. У м. Первомайську це Відділ ведення ДРВ апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради, вул. Грушевського, 1, каб.216 щоденно з 8 до 17 год. з перервою на обід з 12:00 до 13:00год м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200,. телефони для довідок: (05161) 4-36-44, 7-53-19.

2. За допомогою он-лайн сервісу «Кабінет виборця», за електронною адресою: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN

Обидва способи є простими і допоможуть заздалегідь потурбуватись про свій голос.

Якщо в день плебісциту ви не зможете перебувати за офіційним місцем проживання, до органу ведення Державного реєстру виборців необхідно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати.

При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або у вигляді картки) або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток. Така заява подається винятково особисто, і не може бути передоручено чи направлено листом.

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. До таких документів можна віднести довідку з місця роботи, довідку з місця навчання, документ, який підтверджує право власності або оренди на житло, яке знаходиться за місцем, де виборець хоче проголосувати, проїзні документи, путівка в санаторій та інше.

Виборці, зареєстроване місце проживання яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.

У випадку звернення до органу ведення Реєстру виборця, в якого немає зареєстрованого місця проживання, йому пропонується визначити свою виборчу адресу за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в день виборів Президента України на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Якщо виборець, який проживає в Україні, та перебуватиме в день виборів за її межами,  може звернутися з заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою або до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, з проханням тимчасово змінити місце його голосування на виборах Президента України на іншу закордонну виборчу дільницю (дільницю для голосування), приймається органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заяву  про тимчасову зміну місця голосування необхідно подати не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто до 25 березня 2019 року включно.

Тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці одноразово виключно на день голосування – 31 березня 2019 року.

У разі призначення повторного голосування,  виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за п’ять днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

Виборець, який за станом здоров'я не може прибути в день голосування на виборчу дільницю може до 12 години 30 жовтня 2010 року письмово повідомити до Державного реєстру виборців про бажання голосувати за межами приміщення для голосування, і в день виборів до нього завітає виборча дільниця.

В уточненому виборчому списку в день голосування виправлення неточностей та технічних описок здійснюється головою, заступником голови та секретарем ДВК у тому випадку, коли є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування.

В той же час, варто пам'ятати, що у день голосування зміни та уточнення до уточненого списку виборців вносяться виключно на підставі рішення суду.

З метою забезпечення своєчасного звернення суду, по всій Україні в день виборів функціонуватимуть центри правової допомоги і бюро правової допомоги.

Первомайське бюро правової допомоги
Вознесенського місцевого центру з надання БВПД
Вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14
Тел.: (05161) 7-54-54, 7-54-55.

ПРАВА ЛЮДИНИ З НАГОДИ ПРОГОЛОШЕННЯ Загальної декларації прав людини

МОНЕТИЗАЦІЯ СУБСИДІЙ

Кабінет міністрів України 27 грудня 2018 року ухвалив Постанову №1176 «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі». Правила призначення допомоги у сплаті комунальних платежів залишаються незмінними. Змінюється лише алгоритм її виплати.

Монетизація житлової субсидії та пільги на комунальні послуги — це отримання субсидіантом (пільговиком) «живих грошей» на спеціальний окремий банківський рахунок. Обов’язковою умовою монетизацій є відкриття рахунку в державній фінансовій установі, а саме АТ «Ощадбанк». Таким чином надання пільг і субсидій на ЖКП відбувається у грошовій формі, за принципом «заощадив — значить заробив». Державна програма монетизації субсидій на оплату житлово-комунальних послуг запроваджується в три етапи, починаючи з 1 січня 2019 року.

Вже з 1 січня 2019 року участь у монетизації пільг і субсидій братимуть ті сім’ї, які звернуться за допомогою вперше. Субсидія від держави надходитиме на їх персональний обліковий запис в Ощадбанку. Банк розраховуватиметься за субсидіанта з надавачами комунальних послуг та одразу інформуватиме SMS-повідомленням громадян про те, скільки їм залишилося доплатити за комунальні послуги.

З 1 травня 2019 року монетизація торкнеться тих, хто отримує субсидію чи пільгу вже багато років, в тому числі користується допомогою в літній період.

А з 1 жовтня 2019 року запрацює повномасштабна монетизація, коли кожен, хто є одержувачем житлової субсидії, отримуватиме за результатами опалювального сезону готівкою все, що було заощаджено.

Процедура монетизації

Постановою КМУ про монетизацію субсидій та пільг на ЖКП передбачено наступний порядок отримання виплат:

  • одержувач подає заяву в управління соціального захисту населення і дає дозвіл на обробку банком своїх персональних даних
  • відбувається електронний обмін інформацією між органом соцзахисту, фінустановою установою і підприємством, яке надає ком. послуги
  • на отримувача субсидії (пільги) відкривається спец. рахунок у банку, куди будуть надходити гроші в рамках монетизації
  • коли кошти будуть зараховані на банківський рахунок — здійснюється списання грошей, необхідних для надання субсидії

Споживач комунальних послуг, який використав менше соціальної норми споживання, встановленої субсидією чи пільгою, отримує зекономлені кошти на власний рахунок.

Важливо! Повернення грошей за монетизацією відбувається лише за умови повної відсутності заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг. Крім того, отримати «на руки» невикористані гроші можливо лише після подачі споживачем заяви про отримання «живих коштів» по програмі монетизації субсидій і пільг.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.

e-mail: pervomaisk@legalaid.mk.ua

Права і свободи громадян в умовах воєнного стану

Воєнний стан

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

Військовим командуванням, якому згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану» надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:

Генеральний штаб Збройних Сил України, Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, управління оперативних командувань, командування з’єднань та військових частин Збройних Сил України;органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Перелік прав і свобод людини і громадянина, який протягом дії воєнного стану буде обмежено

В указі президента міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, який протягом дії воєнного стану буде обмежено, йдеться про такі статті Основного закону:

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Воєнний стан введений не на всій території України, а у: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях, а також у внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

Які можуть бути обмеження

Військове командування отримує право порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо "вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності та територіальній цілісності, життю громадян. Закон передбачає цілий список прав, обмежувати які забороняється.

Йдеться, зокрема, про заборону тортур і принизливого поводження або покарання. Громадяни зберігають право на справедливий суд і правову допомогу. Їх не можна змушувати свідчити проти себе та своїх рідних і близьких.

Крім того, на час дії воєнного стану військове командування отримує повноваження щодо контролю підприємств зв’язку, видавництв, телерадіоорганізацій та навіть театрів.

Воно може використовувати радіостанції, телецентри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і цивільного населення.

Комендантська година

Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.

Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.

Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування. Введення воєнного стану не передбачає негайної мобілізації; але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги.

До резерву першої черги потрапляють військові, яких призвали до Збройних сил з першої по шосту черги мобілізації і брали участь в АТО, а також ті, хто пройшов строкову службу з 2014 року. Такі військові мають спеціальну відмітку у воєнному білеті.Всі ті, хто проходив строкову службу до 2014 року або службу за контрактом входять до оперативного резерву другої черги. Про їхню мобілізацію не йдеться.

Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі. Людей, а також підприємства та матеріальні цінності можуть евакуйовувати.

Як працюватиме Верховна Рада України

Якщо у цілій державі або в окремих її місцевостях вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі. Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент не можна. Не можуть бути припинені повноваження омбудсмана, міністерств, органів місцевого самоврядування, судів та прокуратур.

Протягом воєнного стану не можна змінювати Конституцію України і Криму, проводити вибори президента та парламенту України, а також органів місцевого самоврядування. Так само забороняється проводити всеукраїнський і місцевий референдуми.

Суспільні роботи

На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. При цьому тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до українського трудового законодавства. Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.

Процедура скасування воєнного стану

Воєнний стан скасовується указом президента у разі "усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності".

З такою пропозицією до президента може звернутися або Рада національної безпеки або парламент. Указ про скасування воєнного стану негайно оголошується через засоби масової інформації.

Якщо у вас виникли будь-які юридичні питання звертайтесь до Первомайського бюро правової допомоги м. Первомайськ вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14.

(05161) 7-54-55, 7-54-54.

e-mail: pervomaisk@legalaid.mk.ua

Первомайське бюро правової допомоги Вознесенського МЦ з надання безоплатної правової допомоги інформує:

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї. Законом встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству. До таких спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

  1. терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);
  2. обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);
  3. взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);
  4. направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).

Особливості деяких із основних спеціальних заходів, на які слід більше звернути увагу.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

  1. зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
  2. заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
  3. заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке помешкання одному з них на праві власності, чи дане помешкання є орендованим, або право на квартиру/будинок належить родичам, знайомим тощо.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.

Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу.

Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців. Таке продовження має місце лише один раз.

Судом визначається один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього наступних обов’язків:

  1. заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
  2. усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
  3. обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
  4. заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
  5. заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
  6. заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, законодавство запроваджує нові заходи, які можуть бути застосовані до кривдника у разі здійснення ним домашнього насильства, або погрози його здійснення. Такі заходи мають захищати осіб, які постраждали від домашнього насилля та попереджувати таке насилля.

Первомайське бюро правової допомоги
Вознесенського місцевого центру з надання БВПД
м. Первомайськ
вул. Грушевського, 1 каб. 12, 14
Тел.: (05161) 7-54-54, 7-54-55.

Використання водойм в Україні в цілях любительської риболовлі

Консультація Міністра юстиції України

Чи може колишнє подружжя розділити майно самостійно і що робити, якщо спільну мову не знайшли? – консультує Міністр юстиції Павло Петренко

Павле Дмитровичу, доброго вам дня! Ми з дружиною прожили разом 12 років, маємо спільну дитину. Однак, так сталося, що вирішили далі жити окремо. В принципі претензій одне до одного у нас немає, і ми готові розійтися без скандалів. Скажіть будь ласка, чи можемо ми самі розділити майно без звернення до суду? І чи впливає на розділ те, з ким живуть діти? Дякую вам за відповідь.

Микола Троць

Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?

Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.

Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, в такому разі спір може бути вирішений судом.

За загальним правилом, частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними. Однак, це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.

Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?

Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.

Однак, у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.

Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

Якщо виділ на користь дітей майна неможливий, вони мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Де можна отримати більш детальну інформацію?

Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.

Крім цього, ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

Консультація Міністра юстиції України

Мін'юст виступив з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб – роз’яснює Міністр юстиції України Павло Петренко

У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?

Роман Марчук

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

  • Оформлення права спадщини.
  • Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
  • Видача свідоцтв про народження і смерть.
  • Засвідчення вірності копій документів.
  • Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати їх якість

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:

  • Із вищою юридичною освітою.
  • Необхідним досвідом роботи від 3 років.
  • З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

Відповідальність за спалювання листя

Зміна сезону з літа на осінь завжди супроводжується кольоровим розмаїттям. Листя дерев змінює свій колір, а потім і зовсім опадає на землю, устеляючи її шурхотливим килимом. Але куди подіти опале листя, суху рослинність та гілля? Більшість продовжує вирішувати питання традиційним методом – спалюванням, не знаючи, які наслідки це може понести за собою.

По-перше, спалюючи рослинність, її залишки або тверді побутові відходи, ви погіршуєте стан атмосферного повітря. Під час горіння вивільняються небезпечні канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини та негативно впливають на загальний стан здоров’я.

По-друге, спалювання рослинних залишків є прямим порушенням законодавства, а саме:

  • ст.50 Конституції України,
  • ст.ст.9, 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища",
  • ст.16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря",
  • п.п. 3.6.14., 3.7.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, п.п. 3.6., 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, Закону України "Про благоустрій в населених пунктах",
  • порушення «Правил благоустрою, санітарного утримання території, забезпечення чистоти і порядку в м. Вознесенську», затверджених рішенням міської ради від 02.06.2008 р. № 35

Дії, що є порушенням зазначених норм законодавства тягнуть відповідальність відповідно до ст. 77-1,ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення і в свою чергу, тягнуть за собою накладання штрафів на громадян від 340 до 1360 грн, а на посадових осіб та громадян-суб’єктів господарської діяльності від 850 грн. до 1700 грн.

Про виявлення фактів порушення можна повідомити зателефонувавши на 102 або до Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради за номером 4-52-86.

Що ж робити з рослинними залишками?

Найбільш популярним безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю є компостування. Компост з харчових відходів та дворового сміття на задньому дворі може значно зменшити необхідність утилізації таких відходів та зменшити кількість сміття, що викидається на сміттєзвалище. Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не потрапляє пряме сонячне проміння.

Також вивозом тарованого відповідним чином сміття (гілля – зв’язане, листя складене в пакети чи мішки та залишене біля контейнерного майданчика) у місті Вознесенську займається КП «Санітарна очистка міста» згідно графіку.

Вознесенський місцевий центр з надання БВПД

!!!Увага!‼

Оголошується відкритий конкурс на участь у одноденному тренінгу, направленому на розвиток знань та навичок у сфері земельних відносин, для юристів системи безоплатної правової допомоги та інших практикуючих юристів, для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників, реєстраторів, а також для адвокатів, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги у Миколаївській області. Тренінги відбудуться в рамках співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового Банку (проект "Прозоре управління земельними ресурсами в Україні").

Тренінг для юристів системи БПД та інших практикуючих юристів проходитиме 1 листопада 2018 року у м. Миколаєві та 15 листопада 2018 року у м. Вознесенську.

Тренінг для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників та реєстраторів проходитиме 2 листопада 2018 року у м. Миколаєві та 16 листопада 2018 року у м. Вознесенську.

Дату проведення тренінгу для адвокатів буде запропоновано після вирішення питання щодо акредитації регіональних тренінгів для адвокатів як заходів з підвищення кваліфікації в Національній асоціації адвокатів України.

Для участі в конкурсі необхідно заповнити заявку для участі в тренінгу:
1. тренінг для юристів системи БПД та інших практикуючих юристів (1 листопада, м. Миколаїв)
https://goo.gl/forms/2Z6V5pE51GTHpOpF3

2. тренінг для юристів системи БПД та інших практикуючих юристів (15 листопада, м. Вознесенськ)
https://goo.gl/forms/WyC7jFTpB4ubTZqD3

3. тренінг для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників, реєстраторів (2 листопада, м. Миколаїв)
https://goo.gl/forms/VdiXgeY213OCWJmg2

4. тренінг для юристів ОМС, ОТГ, землевпорядників, реєстраторів (16 листопада, м. Вознесенськ)
https://goo.gl/forms/CwN0pq4rv1C4JHs73

5. тренінг для адвокатів, які співпрацюють з системою БПД (м. Миколаїв)
https://goo.gl/forms/3XeUHsu9WvkcjoaG2

6. тренінг для адвокатів, які співпрацюють з системою БПД (м. Вознесенськ)
https://goo.gl/forms/zlx554NO0PNhGMXN2

‼️Останній строк подачі заявок - 28 жовтня 2018 року до 18:00 години (заявки, які будуть подані після зазначеного терміну, не розглядатимуться).

Участь у тренінгу є безкоштовною. Організатори покриватимуть транспортні витрати та витрати, пов'язані із харчуванням на час проведення тренінгу. За результатами навчання учасники отримують сертифікат.

Консультація Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича

Чоловік мені не платив більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він матиме заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.

Тамара Сокурова

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно, їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

Консультація Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича

Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?

Віктор Дубенко

Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1 місяця?

Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Куди звертитися за більш детальними консультаціями?

Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

Захищаймо права разом!

ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ: ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ

Правила поведінки при затриманні поліцією

Пільги для учасників бойових дій

Відеоролики ЯМП:

https://drive.google.com/file/d/10zkk2SqfxLBhCj7RT4zprxjftmkMkvJ9/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/16-CrdYA-vC09WwUHOIh7ZrFUGP3hZLYW/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1kvpLdQLMEcACaX7fPAt2-r1jH3_gFrXj/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1VSR0dVpfDaTJTvWn9x17oahbWQfOxDWG/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1EpminrXWfqJuQ6v-70hPrxAXVZt4ebse/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1qYhQyJQ21YwaEUQEICAfIAOuXLXHoEHR/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1-KOTVc8FEM-CGrR2g0C-RurGhigZlxGH/view?usp=sharing