Видатні люди

Видатні люди міста Первомайська,діячі науки, культури та мистецтва:

Антонюк Андрій Данилович – Заслужений художник України, народився у 1943 році в м. Первомайськ на Богополі у місці злиття двох річок - Синюхи і Південного Бугу. Член Національної спілки художників України з 1970 р., Лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка 1994 року, Лауреат премії ім. Василя Стуса.

Вілинський Микола Миколайович – 1888 р. н., український радянський композитор та педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1951 р. Народився в с. Голта. З 1920 р. – викладач Одеської консерваторії, з 1926 р. – професор. З 1944 р. – професор київської консерваторії. Написав багато романсів, пісень, оркестрових та камерно – інструментальних творів, кантату “Молдавія” (1939 р.), “Вождю” (1926 р.).

Вінграновський Микола Степанович (1936-2004 рік) – відомий український поет, прозаїк, актор, кінорежисер. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1984 р.). Народився в 1936 році в м. Первомайську. У кіно зіграв головну роль в фільмі “Повість полум’яних літ”. На кіностудії ім. Довженко поставив фільми “Берег надії”, “Дума про Британку”. Член Національної спілки письменників України з 1962 року.

Гомберг Юлій Якович – відомий радянський художник. Народився в 1880 році в с. Голта. Працював на Кавказі, в Москві, Нью-Йорку, Харкові, Ленінграді. Брав участь у багатьох виставках. Його роботи були придбані музеями Москви та Харкова.

Драгомирецький Володимир Порфирович - льотчик-інструктор Московського територіального управління Аерофлоту. Народився в 1914 році в м. Первомайськ. З 1937 року після закінчення Балашівської авіаційної школи – у Збройних Силах СРСР. В роки Великої Вітчизняної війни воював а авіації дальньої дії.

За мужність і героїзм у боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 листопаду 1944 року командиру полку окремої авіаційної дивізії Московського військового округу майору В.П. Драгомирецькому присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений трьома орденами Леніна, трьома орденами Червоного прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни першого ступеня, двома орденами Червоної Зірки.

Після війни закінчив Академію Генерального штабу. Помер в 1979 році. Похований в Москві.

Завадський Володимир Георгійович - учасник визволення Первомайська, льотчик розвідувальної авіації, Герой Радянського Союзу.

Зарницька Єфросинія Пилипівна (1867 – 1936) – відома українська актриса, співачка. З 1931 р. мешкала в м. Первомайську. Зіграла велику роль в становленні Первомайського народного театру. Дійсне прізвище Азгуриді. Народилася в 1867 р. в м. Одесі, померла в 1936 р. в м. Первомайську. З 1889 року виступала в українських трупах, в 1919 – 1930 роках в українських театрах Петрограда та Харкова. Дебютувала в 1889 році в трупі корифея українського театру М. Л. Кропівницького, потім гастролювала в трупі Деркача. Ролі: Харитина (“Наймичка” Карпенка Карого), Аза (“Циганка Аза” Старицького), Оксана ( “Запорожець за Дунаєм” Гулака – Артемовського).

Кузнецов Володимир Іванович - Герой Радянського Союзу. Призваний до лав Радянської Армії з перших днів Великої Вітчизняної війни. За форсування Дніпра Президія Верховної Ради СРСР присвоїла Кузнецову звання Героя Радянського Союзу. З січня 1948 року Володимир Іванович проживав в м. Первомайську і працював заступником директора школи ФЗУ № 9, на заводі ім. 25 Жовтня, в Первомайському БМУ-4, з 1962 року на Первомайському гранітному кар’єрі. Нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Колодій Віталій – український поет, народився в 19 січня 1939 році в м. Первомайську в родині робітника. Після закінчення семирічки вступив на механічне відділення Одеського нафтового технікуму. Ще в студентські роки відчув потяг до літератури. Коли закінчував технікум, уже мав публікацію в солідній колективній книжці.

З дипломом механіка приїхав на Буковину, влаштувався на Сторожинецькій нафтобазі. Попрацювавши певний час, вступив до Чернівецького університету на філологічний факультет, а закінчивши, понад 25 років віддав журналістській і видавничій роботі у Чернівцях та Одесі: у 60-і і 80-і роки працював завідувачем відділу культури газети «Радянська Буковина», відповідальним секретарем однієї з одеських обласних газет, у видавництві «Маяк» , був у числі засновників газети «Молодий буковинець» , започаткував газети «Буковинське віче» (1990—1991 pp.) та «Літературно-мистецька Буковина» (1997—1998 pp.), працював директором Чернівецького музею діаспори. Член союзу письменників з 1985 року.

Лобов Яків Михайлович народився в 1924 році в м. Первомайську. Після закінчення десятирічки (СШ № 16) став студентом Харківського бронетанкового училища. З 1942 року на фронті. Воював на Ленінградському і 1-у Прибалтійському фронтах. Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни другого ступеня. За мужність і героїзм, проявлені при звільненні від гітлерівських загарбників столиці Естонської РСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 квітня 1945 року старший лейтенант Я.М. Лобов посмертно нагороджений званням Героя Радянського Союзу. Загинув 22 вересня 1944 року. Похований в м. Талліні.

Паламарчук Георгій Михайлович народився в 1919 році в м. Первомайську, українець. Після закінчення середньої школи став студентом Одеського інституту інженерів морського флоту. Звідки за комсомольським набором, був направлений у вище військово-морське училище імені М.В. Фрунзе.

Продовжив навчання в Каспійському вищому військово-морському училищі. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Воював на Західному фронті і на Північному флоті. За участь в боях з німецько-фашистськими загарбниками на суші, порятунок льотчиків, активну розстановку мін у водах супротивника, за потоплення міноносця гітлерівців і проявлені при цьому хоробрість і героїзм, мужність і відвагу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року командира торпедного катера лейтенанта Г.М. Паламарчука нагороджено званням Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна і Червоного Прапора. У 1976 році в званні капітана першого рангу звільнений в запас. Жив і працював в м. Москва.

Різниченко Олексій Сергійович – поет і правозахисник. Народився 24 лютого 1937 року в м. Єнакієвому, Донбас. 1948 року родина, тікаючи від голоду, переїхала до м. Первомайська Миколаївської області. Працював учителем в Первомайській школі – інтернаті 1968 року Олекса закінчив філологічний факультет Одеського університету.

Двічі репресований: у 1959-1961 та 1971-1977 роках. Відбув у таборах 7 років. 1991 року реабілітований по обох справах. 1990 року, опублікувавши збірку віршів «Озон» (Одеса: Маяк), був прийнятий до Спілки письменників України.

Видав також збірки поезії «Терновий вогонь» (1993), «Наодинці з Богом» (1998), «Промінь з Одеси: Поема про Ніну Строкату» (2000), «Двострунне грало: Сонети» (2002), «Ілейко, з Бога турейко: Епічна поема» (2004), «Окупація: Поеми» (2005), «Сміх на гаку» (2005), «Бран: Містерія» (Одеса, 2006); книги прози «З людей» (2000); мовознавчі дослідження «Спадщина тисячоліть. Чим українська мова багатша за інші» (Одеса: 2001; перевидання, Харків: Просвіта, 2003), «Одноримки» (Українські омоніми – через авторські римування, 2002), «Складівниця української мови» (2003), «Їдло 33-го: Словник голодомору» (2003); документальну публіцистику.

Лауреат премій ім. П. Тичини, ім. К. Паустовського, «Твої імена, Одесо – 2001», ім. Тараса Мельничука.

Черевичний Іван Іванович (1909 - 1971) – відомий полярний льотчик, дослідник Антарктиди і Арктики. Народився в Голта, закінчив СШ №16. За мужність, відвагу і героїзм при відкритті нових повітряних шляхів в суворих умовах Арктики, Антарктиди, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 березня 1956 року І.І. Черевичному присвоєне звання Героя Радянського Союзу. У 1961 році пішов на пенсію і жив в м. Москві. Помер в 1971 році.

Шелякін Василь Микитович – кавалер ордена Слави 3-х ступенів. Був учасником визволення Первомайщини, воював на Білоруському фронті. Окрім орденів Слави нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями «За відвагу», «За взяття Берліну», «За звільнення Варшави», «За оборону Кавказу» і ювілейними медалями. Поранений 17.09.1942 року. 30 років після війни працював в РДБУ.

Ярмульський Андрій Григорович – відомий український поет. Народився в 1934 році в с. Чаусово – 2 Первомайського р-ну. Закінчив Одеський державний університет. Працював редактором видавництва “Промінь”. Член Союзу письменників України з 1963 року.